Злидарь
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 14:40, 6 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Злидарь, -ря́, ж. Бѣднякъ. Бор. 35. Має своє поле, худоду таку, а по людях робить поденно, мов який злидарь. Г. Барв. 186. Злиденні злидарі. К. ПС. 13. Ум. Злидарик. Ув. Злидарюка. Аф. 455.