Зичний

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Зичний, -а, -е. Зычный, громкій, звучный. І замірив у дуків зичний голос. К. Іов. 61.

ЗИ́ЧНИЙ, а, е.

Який голосно, різко звучить; гучний. Який-небудь військовий хлюст.., зазираючи в курінь, зичним голосом кричав: — Троянівка, на сніданок! (Тют., Вир, 1964, 340).