Відмінності між версіями «Зичний»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
м |
м |
||
| Рядок 22: | Рядок 22: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:slide25113.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:slide25113.jpg|x140px]] | ||
|} | |} | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | [http://sum.in.ua/ Академічний тлумачний словник(1970-1980)] | ||
| + | |||
| + | [http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ Словник України online] | ||
| + | |||
| + | [https://uk.worldwidedictionary.org/ Всесвітній словник української мови] | ||
[[Категорія:Зи]] | [[Категорія:Зи]] | ||
Версія за 15:48, 21 листопада 2017
Зміст
Словник Бориса Грінченка
Зичний, -а, -е. Зычный, громкій, звучный. І замірив у дуків зичний голос. К. Іов. 61.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЗИ́ЧНИЙ, а, е. Який голосно, різко звучить; гучний. Який-небудь військовий хлюст.., зазираючи в курінь, зичним голосом кричав: — Троянівка, на сніданок! (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 340).
Електронний словник української мови
Який голосно, різко звучить; гучний. Який-небудь військовий хлюст.., зазираючи в курінь, зичним голосом кричав: — Троянівка, на сніданок! (Тют., Вир, 1964, 340).
Зи́чний, а, е. Зычный, громкій, звучный. І замірив у дуків зичний голос. К. Іов. 61.
Ілюстрації
|
|
|
