Зеркало
Зеркало, -ла, с. = Дзеркало. То йому так потрібно, як сліпому зеркало. Посл.
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
1. Відшліфована поверхня, що відображає предмети, які перед нею знаходяться, а також спеціально виготовлений предмет з такою поверхнею. Софія стояла перед великим дзеркалом і кінчала причісування (Леся Українка, III, 1952, 428); В обмін скіфи одержували вино, .. різні вироби античного ремесла: бронзові дзеркала, посудини, ситечка, черпаки для вина (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 141); * Образно. Хтось у гаю за дзеркалож-ставком махнув, як птиця, білим рукавом (Максим Рильський, Поеми, 1957, 14); * У порівняннях. Ставок, наче дзеркало, відбивав у своїх тихих водах усю гору з слободою (Панас Мирний, III, 1954, 298); // чого, перен. Спокійна, блискуча поверхня води. Незабаром заблищало крізь комиш спокійне дзеркало озерця (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 359); Дзеркало ріки спокійне, закам'яніле (Юрій Смолич, II. 1958, 44).
2. чого, перен. Про те, що є відображенням яких-небудь явищ, процесів і т. ін. Народна творчість завжди була, є і, розуміється, буде вірним дзеркалом народного життя, правдивим літописом історичних подій (Максим Рильський, III, 1955, 151); Спинилася [Любов Прохорівна] і не повернула обличчя, не показала мокрих очей — дзеркала страждань і сумнівів душі (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 306).
3. спец. Поверхня чого-небудь. Внутрішня робоча поверхня циліндрів [двигуна] шліфована і називається дзеркалом циліндрів (Зернові комбайни, 1957, 157); Площа водного дзеркала, придатна для розведення качок і гусей, дорівнює майже семи тисячам гектарів (Радянська Україна, 25 IV 1959, 2); Згладжена льодовиком поверхня порід його долини називається глетчеровим дзеркалом.
Універсальний словник-енциклопедія
Полірована, найчастіше посріблена, поверхня різної форми (плоска, опукла, ввігнута), що рівномірно відбиває світлові промені; використовується для одержання зображення предметів, зміни напрямку чи збіжності світлового пучка.
Орфографічний словник української мови
Дзе́ркало Іменник середнього роду
- Але: два, три, чотири дзе́ркала
Люстро, люстерко, з. свічадо, верцадло, д. прозирало, тех. рефлектор; (на весь зріст) трюмо; (вод) плесо, поверхня, площина; (явища) відбиток, відображення, віддзеркалення.
Архітектура і монументальне мистецтво
1. Оточене профільованою рамою поле плафона на стелі. 2. Горизонтальна частина дзеркального склепіння. 3. Обрамована профільованою тягою велика ділянка стіни. 4. Поле дверної фільонки. 5. Сама велика ділянка на чільному боці печі, каміну. 6. Поверхня значного за розмірами водоймища. Крім того, має місце: ~ сцени — площина порталу грального майданчика для акторів.
Фразеологічний словник української мови
Як ли́сому гре́бінь, зі сл. тре́ба, потрі́бно, жарт., ірон. Уживається для вираження категоричного заперечення змісту зазначених слів; зовсім не треба, не потрібно. Треба, як лисому гребінь (Укр.. присл..). як ли́сому гре́бінь, сліпо́му дзе́ркало. То йому так потрібно, як лисому гребінь, сліпому дзеркало (М. Номис).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Цікаві факти
Перші дзеркала - листи з бронзи, срібла і золота, як свідчить історія, з'явилися в Єгипті в 3-му столітті до нашої ери. Сучасне народження дзеркал відлічують з 13-го сторіччя, коли в Голандії освоїли кустарну технологію їх виробництва.
Перший дзеркальний цех виник в 1373 році в німецькому місті Нюрнберзі. У середньовічній Європі дзеркала коштували дуже дорого і були предметом колекціонування. Тим часом, найвідомішими колекціонерами тих часів вважаються англійський король Генріх VIII і французький король Франциск I. На Русі ж аж до кінця 17-го століття дзеркала вважалися гріховним предметом. А в 1666 році церковний собор взагалі заборонив духовним особам тримати їх в своїх будинках. Сьогодні життя сучасної людини просто неможливо уявити собі без дзеркала. Кожен починає свій день з того, що спочатку умивається перед дзеркалом, потім одягається, протягом дня поправляє макіяж і зачіску, користується допомогою дзеркал в машині, будучи за кермом, і так далі.
У народних уявленнях дзеркало - це символ «подвоєння» дійсності, межа між земним і потойбічним світом. Тому даний предмет вважається небезпечним і вимагає обережного звернення. Наприклад, світле дзеркало символізує подружнє щастя; розбите - розлучення. Також темне дзеркало, в якому не можна розглянути власний образ, є ознакою нещастя або смерті.
Наші предки відносилися до дзеркал не тільки насторожено, але і найголовніше – обережно, вірячи в їх магічну силу. І це цілком обгрунтовано, адже недаремно дотепер дзеркалами користуються ворожки, ворожки-цілительки. Чаклуни і шамани спрадавна прагнули якомога рідше виглядати в дзеркало, щоб не «заряджати» поганою енергією. Але є і інші (позитивні) аргументи на користь цієї незамінної і таємничої дрібниці. Так, наприклад, в іспанських селах до плечей дітей прикріплюють крихітні дзеркала, щоб уберегти малюків від заздрісних поглядів і повернути недоброзичливцям їх негативну енергію.
Не дивлячись на те, що сьогодні дзеркало стало одним з головних атрибутів сучасного інтер'єру, воно є в кожному будинку і будь-якому громадському приміщенні, чи то школа, салон краси, магазин, лікарня і т.д., з дзеркалом пов'язана безліч прикмет і повір’їв, в які люди дотепер вірять і стараються з ним не жартувати.
Одним з головних, найстрогіших звичаїв, вважається традиція завішувати дзеркало в будинку, де знаходиться небіжчик. Вважається, що дзеркало може утримувати душу людей, що відображаються в ньому. Саме тому відвіку після смерті людини дзеркало в будинку завішувалося, щоб душа померлого не утримувалася в кімнаті, де лежить покійний, а мала можливість перейти на той світ. Немало розповідей свідчать про те, що недотримання цього звичаю загрожує неприємностями в будинку, які, у свою чергу, приносять страх, сльози, боязнь і переляк.
Історії з життя ілюструють дивовижні випадки. Наприклад, в одній з сімей після смерті бабусі в будинку забули закрити дзеркало. Особливого значення цьому не надали, оскільки воно знаходилося в дальній кімнаті. Бабусю поховали, але після цього періодично, ночами, образ померлої старенької не давав спокою членам її сім'ї. У будинку були чутні кроки, стогони, голоси, речі міняли своє місцерозташування, предмети падали. Подібне повторювалося щоночі. Після того, як люди стали відчувати під час сну чиєсь дихання поряд, страшне відчуття примусило звернутися по допомогу до фахівців. Пояснення знайшлося. Дух старенької до похоронів знаходився в рідному їй будинку. Прощаючись з родичами, вона наткнулася на дзеркало і побачила в ньому себе: у незвичному, страшному і лякаючому образі. Померла злякалася власного віддзеркалення, а її тіло, будучи незабаром похороненим, виявилося неупокоєним. Саме тому вона постійно з'являлася в рідному будинку, бурчала, злилася і не знаходила собі місця вже ні на землі, ні в світі іншому.
Окрім цього, вважається, що особливу небезпеку дзеркало представляє і для новонародженої дитини. Поки малюку не виповниться рік, його не підносять до дзеркала. Інакше дитина довго не заговорить або заїкатиметься. Також малюк може злякатися свого віддзеркалення: в результаті у нього почнеться безсоння, важко різатимуться зубки, зіпсується апетит і ін.
Варто відмітити, що ефект дзеркального подвоєння може нести і позитивну службу, захищаючи людину від нечистої сили. Прийнято вважати, що, якщо злі духи побачать своє віддзеркалення в дзеркалі – їх магічні здібності будуть зведені до нуля.
У історії є ще безліч прикладів дивовижної енергетики і сили дзеркала.
