Відмінності між версіями «Зеркало»
(→Ілюстрації) |
|||
| Рядок 42: | Рядок 42: | ||
== Ілюстрації == | == Ілюстрації == | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Hhhhhhhhhhhhhhhhhhhhhhhhhhhhhhhhh.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Openlet.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:2f61f7474daa1bd886412166dfc64c74_25095.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1112750_3740nothumb500.jpg|x140px]] | ||
Версія за 02:17, 30 листопада 2014
Зеркало, -ла, с. = Дзеркало. То йому так потрібно, як сліпому зеркало. Посл.
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
1. Відшліфована поверхня, що відображає предмети, які перед нею знаходяться, а також спеціально виготовлений предмет з такою поверхнею. Софія стояла перед великим дзеркалом і кінчала причісування (Леся Українка, III, 1952, 428); В обмін скіфи одержували вино, .. різні вироби античного ремесла: бронзові дзеркала, посудини, ситечка, черпаки для вина (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 141); * Образно. Хтось у гаю за дзеркалож-ставком махнув, як птиця, білим рукавом (Максим Рильський, Поеми, 1957, 14); * У порівняннях. Ставок, наче дзеркало, відбивав у своїх тихих водах усю гору з слободою (Панас Мирний, III, 1954, 298); // чого, перен. Спокійна, блискуча поверхня води. Незабаром заблищало крізь комиш спокійне дзеркало озерця (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 359); Дзеркало ріки спокійне, закам'яніле (Юрій Смолич, II. 1958, 44).
2. чого, перен. Про те, що є відображенням яких-небудь явищ, процесів і т. ін. Народна творчість завжди була, є і, розуміється, буде вірним дзеркалом народного життя, правдивим літописом історичних подій (Максим Рильський, III, 1955, 151); Спинилася [Любов Прохорівна] і не повернула обличчя, не показала мокрих очей — дзеркала страждань і сумнівів душі (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 306).
3. спец. Поверхня чого-небудь. Внутрішня робоча поверхня циліндрів [двигуна] шліфована і називається дзеркалом циліндрів (Зернові комбайни, 1957, 157); Площа водного дзеркала, придатна для розведення качок і гусей, дорівнює майже семи тисячам гектарів (Радянська Україна, 25 IV 1959, 2); Згладжена льодовиком поверхня порід його долини називається глетчеровим дзеркалом.
Універсальний словник-енциклопедія
Полірована, найчастіше посріблена, поверхня різної форми (плоска, опукла, ввігнута), що рівномірно відбиває світлові промені; використовується для одержання зображення предметів, зміни напрямку чи збіжності світлового пучка.
Орфографічний словник української мови
Дзе́ркало Іменник середнього роду
- Але: два, три, чотири дзе́ркала
Люстро, люстерко, з. свічадо, верцадло, д. прозирало, тех. рефлектор; (на весь зріст) трюмо; (вод) плесо, поверхня, площина; (явища) відбиток, відображення, віддзеркалення.
Архітектура і монументальне мистецтво
1. Оточене профільованою рамою поле плафона на стелі. 2. Горизонтальна частина дзеркального склепіння. 3. Обрамована профільованою тягою велика ділянка стіни. 4. Поле дверної фільонки. 5. Сама велика ділянка на чільному боці печі, каміну. 6. Поверхня значного за розмірами водоймища. Крім того, має місце: ~ сцени — площина порталу грального майданчика для акторів.
Фразеологічний словник української мови
Як ли́сому гре́бінь, зі сл. тре́ба, потрі́бно, жарт., ірон. Уживається для вираження категоричного заперечення змісту зазначених слів; зовсім не треба, не потрібно. Треба, як лисому гребінь (Укр.. присл..). як ли́сому гре́бінь, сліпо́му дзе́ркало. То йому так потрібно, як лисому гребінь, сліпому дзеркало (М. Номис).
Ілюстрації
|
|
|
|
