Відмінності між версіями «Здути»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 21: Рядок 21:
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1395663865_scho-mozhna-zrobiti-z-nitok.jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1395663865_scho-mozhna-zrobiti-z-nitok.jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images.jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]  
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:sait_2_500x237.jpg.aspx_thumb|x140px]]  
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 
|}
 
|}

Версія за 08:59, 10 грудня 2014


Словник Грінченка

Зду́ти. См. Здувати.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

укрліт. ORG


ЗДУ́ТИ див. здува́ти.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 552.

Ілюстрації

1395663865 scho-mozhna-zrobiti-z-nitok.jpg Images.jpg x140px Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання

Сучасні словники

ЗДУТИ див. здувати. ЗДУВАТИ, аю, аєш, недок., ЗДУТИ, здую, здуєш і ЗДУНУТИ, ну, неш, док., перех. 1. Струменем повітря, подувом вітру скидати, зносити що-небудь звідкись, з якоїсь поверхні. Вітер здував з вишень білий цвіт (Василь Стефаник, I, 1949, 102); Він скинув піджак, здуває з нього невидимі пилинки (Микола Зарудний, Антеї, 1962, 227); Хтось з люльки іскру здув, а загасить не зміг (Леся Українка, I, 1951, 278); Ми всілися на ґанку, почали підбирати пісню про того комарика, що його буря здула (Михайло Чабанівський, Катюша, 1960, 63); Хмарки чи гуси пливуть в вишині, Чи пух з кульбаби десь вітер здунув? (Микола Гірник, Сонце.., 1958, 55). ♦ Як (ніби, наче, неначе, мов, немов, мовби) вітром здуло кого, що, безос. — хто-, що-небудь раптово або безслідно зник (зникло). Сон з очей — як вітром здуло (Степан Васильченко, I, 1959, 185); Комісар пожвавішав. Його поганий настрій немов вітром здуло (Дмитро Бедзик, Вогонь.., 1960, 119). 2. Збільшувати в об'ємі; роздувати. 3. перен., розм. Надмірно підвищувати (ціни).

Ілюстрації

Файл:Здувати.