Відмінності між версіями «Здирник»
(→Див. також) |
(→Див. також) |
||
| Рядок 44: | Рядок 44: | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| − | + | * ["Exaction - definition of exaction by the Free Online Dictionary, Thesaurus and Encyclopedia". Thefreedictionary.com. Retrieved 2012-06-05]. | |
| − | + | ||
| − | + | * ["Exact definition - Dictionary - MSN Encarta". Encarta Dictionary. Archived from the original on 2009-10-31]. | |
| − | + | ||
| − | + | * [Computer Security Ethics and Privacy] | |
| − | + | ||
| − | + | * ["Brand.com's Mike Zammuto Discusses Meetup.com Extortion". Dailyglobe.com. 2014-03-05. Archived from the original on 2014-04-12. Retrieved 2014-03-10]. | |
| + | |||
| + | * ["Alleged Cyber-Extortionist Indicted: Feds Say Anthony Digati Tried To Chill, Defame Business On Internet To Extract $200,000 In Bizarre Social-Networking Plot". Patrickpretty.com. 2010-04-22. Retrieved 2014-03-10.] | ||
| + | |||
| + | * ["Anthony Digati arrested for allegedly threatening New York Life with email spam attack". NY Daily News. 2010-03-08. Retrieved 2014-03-10]. | ||
| + | |||
| + | * [Woollacott, Emma (2011-02-15). "Police arrest man over Nintendo extortion". TG Daily. Retrieved 2014-03-10]. | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
Версія за 12:58, 19 жовтня 2018
Здирник, -ка, м. = Здирця. Народ не любить багачів, каже, що вони здирники. О. 1862. V. 12.
Зміст
Сучасні словники
ЗДИ́РНИК, а, чол., розм. Той, хто наполегливо вимагає або домагається чого-небудь шляхом примусу, погроз, насильства. — Так що ж я здирник, чи що? — ударився в образу Дзюба (Панас Мирний, I, 1954, 299); Його нараз охопила лютість, і він наважився її вилити на цього здирника (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 290).
Словник української мови: в 11 томах
ЗДИ́РНИК, а, чол., розм. Той, хто наполегливо вимагає або домагається чого-небудь шляхом примусу, погроз, насильства. — Так що ж я здирник, чи що? — ударився в образу Дзюба (Панас Мирний, I, 1954, 299); Його нараз охопила лютість, і він наважився її вилити на цього здирника (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 290).
Великий тлумачний словник сучасної української мови
здирник -а, ч., розм. Той, хто наполегливо вимагає або домагається чого-небудь примусом, погрозами, насильством.
Словник синонімів української мови. 2014
здирник 1) (той, хто вимагає / домагається чого-н. шляхом примусу, погроз, насильства), дра[я]піжник, дра[я]піка, дра[я]піжка, дерій, дерун, здирця — Пор. експлуататор 2) див. хабарник
Словник синонімів
ЗДИ́РНИК розм. (той, хто вимагає або домагається чого-небудь шляхом примусу, погроз, насильства, хто оббирає, обдирає кого-небудь), ДРАПІ́ЖНИК [ДРЯПІ́ЖНИК] розм., ДРАПІ́КА [ДРЯПІ́КА] розм., ДРАПІ́ЖКА [ДРЯПІ́ЖКА] розм., ДЕРІ́Й розм., ДЕРУ́Н розм., ЗДИ́РЦЯ діал., ДЕРИ́ЛЮД рідко. На одному з них [полюсів] - невелика купка багатіїв і здирників, на другому - жахливі злидні, бідність (І. Цюпа); Харитоненко вдається на всякі хитрощі, щоб окрутить заробітчан. Здирщик на всю округу! (К. Гордієнко); Сельський був знаний як наклепник, фіскал і драпіжник (П. Панч); [Кукса:] От, чортів дряпіжник! (Виймає з кишені гроші). Нате вам! (М. Кропивницький); З батька рідного візьме [писар] - такий дерій (С. Васильченко); - Не один Джафар-баша був такий здирця, - урвала дівчина (З. Тулуб); - Дай цьому дерилюду синеньку, бо він такий, що здере з живого й мертвого (М. Стельмах). - Пор. експлуата́тор.
