Згукну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Крикнуть. Що ж, як він згукне нам отте своє «годі!» та й нагадувать не звелить? МВ. II. 110. 2) Позвать. Згукнув його, він обізвався і прийшов до мене. Екатериносл. у. (Залюбовск.).
