Зголити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 14:15, 6 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Зголити, -лю́, -лиш, гл. 1) Сбрить. Перший раз, як живу на світі, довелось мені зголити вуси. Стор. І. 170. 2) Оголить, обнажить. Переносно: сдѣлать бѣднымъ, нищимъ. Та бодай же ти, корчмо,... та й у пень згоріла, та як ти ж мого сина, та як ти молодого, та навіки зголила. Грин. III. 286.
