Звіринець

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Версія від 02:17, 6 листопада 2018; Kvserebrii.fitu18 (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Звіринець, -нця, м. Звѣринецъ. Добув іще всяких звірів: зайця, ведмедя й лиса цілий звіринець у себе завів. Рудч. Ск. II. 68.


Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

ЗВІРИ́НЕЦЬ, нця, чол. Спеціально обладпане місце, територія з приміщеннями, клітками, де тримають різних звірів для показу. — Двадцять чотири [тигри] живцем піймав [Глушака] для звіринців. Усього бувало в житті (Олександр Довженко, I, 1958, 101); // збірн. Клітки з різними звірами для показу. Після обіду мама раптом оголосила, що до міста приїхав звіринець з мавпами, леопардами і ведмедями (Юрій Смолич, II, 1958, 102); [Лука:] У нашому селі почував мандрівний звіринець (Ярослав Галан, I, 1960, 458); * У порівняннях. Кашель не давав йому спокою. Він бухикав, гавкав, вив, ричав, як цілий звіринець (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 434).

Ілюстрації

91 big.jpg 51472927.jpg 2563.jpg Dimensions-03822-universal-unity.jpg

Медіа

Див. також

https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8C_(%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2)

http://mobile4139.euprize97.life/?utm_medium=oxxGrJ1EO8rl%2flkgHhDHtdaJe%2b6y3ml38Z%2b1ZX9QaLo%3d&t=main7_6

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 484.

Зовнішні посилання