Відмінності між версіями «Звозити»
(Створена сторінка: '''Звозити, -жу, -виш, '''сов. в. '''звезти́, -зу́, -зе́ш и звозити, -жу, -виш, '''''гл. ''Сваживать, све...) |
(Пояснення слова; приклади.) |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Звозити, -жу, -виш, '''сов. в. '''звезти́, -зу́, -зе́ш и звозити, -жу, -виш, '''''гл. ''Сваживать, свезти въ одно мѣсто. ''Кілько в небі зірочок, тілько на полі кіпочок. Суди, Боже, звозити, в велику скирту зложити. ''Чуб. III. 246. ''Волів обробила, пшеницю звозила. ''Чуб. V. 824. | '''Звозити, -жу, -виш, '''сов. в. '''звезти́, -зу́, -зе́ш и звозити, -жу, -виш, '''''гл. ''Сваживать, свезти въ одно мѣсто. ''Кілько в небі зірочок, тілько на полі кіпочок. Суди, Боже, звозити, в велику скирту зложити. ''Чуб. III. 246. ''Волів обробила, пшеницю звозила. ''Чуб. V. 824. | ||
[[Категорія:Зв]] | [[Категорія:Зв]] | ||
| + | ЗВО́ЗИТИ, звожу, звозиш, недок., ЗВЕЗТИ, звезу, звезеш; мин. ч. звіз, звезла, ло; док., перех. | ||
| + | |||
| + | 1. Доставляти яким-небудь транспортом багатьох, багато чого-небудь в одне місце. На ціле літо.. влада тут [у Комуні] переходить до рук піонерії, хлопчаків та дівчаток, що їх з усіх усюд звозять сюди грузовиками (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 221); Минало літо, заходила осінь. Уже пшеницю звезли і вимолотили (Панас Мирний, IV, 1955, 213). | ||
| + | |||
| + | 2. Переміщати за допомогою транспорту кого-, що-небудь згори вниз. | ||
| + | |||
| + | 3. тільки док. Везучи, відправити куди-небудь; відвезти. А там панові не вподобався, Писарині якому, — Ноги здибають, руки сплутають І звезуть до прийому (Степан Руданський, Тв., 1956, 41). | ||
| + | |||
| + | 4. тільки док., фам. Сильно ударити кого-небудь. Звезла [Текля] рогачем Юхима по ногах, і він так і шугонув з високого порога (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 538); Іще б так звезли пару разів по спині й відвалили б душу від тіла... (Михайло Стельмах, I, 1962, 500). | ||
Поточна версія на 20:18, 16 листопада 2018
Звозити, -жу, -виш, сов. в. звезти́, -зу́, -зе́ш и звозити, -жу, -виш, гл. Сваживать, свезти въ одно мѣсто. Кілько в небі зірочок, тілько на полі кіпочок. Суди, Боже, звозити, в велику скирту зложити. Чуб. III. 246. Волів обробила, пшеницю звозила. Чуб. V. 824. ЗВО́ЗИТИ, звожу, звозиш, недок., ЗВЕЗТИ, звезу, звезеш; мин. ч. звіз, звезла, ло; док., перех.
1. Доставляти яким-небудь транспортом багатьох, багато чого-небудь в одне місце. На ціле літо.. влада тут [у Комуні] переходить до рук піонерії, хлопчаків та дівчаток, що їх з усіх усюд звозять сюди грузовиками (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 221); Минало літо, заходила осінь. Уже пшеницю звезли і вимолотили (Панас Мирний, IV, 1955, 213).
2. Переміщати за допомогою транспорту кого-, що-небудь згори вниз.
3. тільки док. Везучи, відправити куди-небудь; відвезти. А там панові не вподобався, Писарині якому, — Ноги здибають, руки сплутають І звезуть до прийому (Степан Руданський, Тв., 1956, 41).
4. тільки док., фам. Сильно ударити кого-небудь. Звезла [Текля] рогачем Юхима по ногах, і він так і шугонув з високого порога (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 538); Іще б так звезли пару разів по спині й відвалили б душу від тіла... (Михайло Стельмах, I, 1962, 500).
