|
|
| (не показана одна проміжна версія ще одного учасника) |
| Рядок 1: |
Рядок 1: |
| | '''Звезти, -ся. '''См. '''Звозити, -ся. ''' | | '''Звезти, -ся. '''См. '''Звозити, -ся. ''' |
| | [[Категорія:Зв]] | | [[Категорія:Зв]] |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − | {{subst:Шаблон:Словник Грінченка і
| |
| − | сучасність|підрозділ=Інститут філології}}
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − | ==Сучасні словники==
| |
| − | ЗВО́ЗИТИ, звожу, звозиш, недок., ЗВЕЗТИ, звезу, звезеш; мин. ч. звіз, звезла, ло; док., перех.
| |
| − | 1. Доставляти яким-небудь транспортом багатьох, багато чого-небудь в одне місце. На ціле літо.. влада тут [у Комуні] переходить до рук піонерії, хлопчаків та дівчаток, що їх з усіх усюд звозять сюди грузовиками (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 221); Минало літо, заходила осінь. Уже пшеницю звезли і вимолотили (Панас Мирний, IV, 1955, 213).
| |
| − | 2. Переміщати за допомогою транспорту кого-, що-небудь згори вниз.
| |
| − | 3. тільки док. Везучи, відправити куди-небудь; відвезти. А там панові не вподобався, Писарині якому, — Ноги здибають, руки сплутають І звезуть до прийому (Степан Руданський, Тв., 1956, 41).
| |
| − | 4. тільки док., фам. Сильно ударити кого-небудь. Звезла [Текля] рогачем Юхима по ногах, і він так і шугонув з високого порога (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 538); Іще б так звезли пару разів по спині й відвалили б душу від тіла... (Михайло Стельмах, I, 1962, 500).
| |
| − |
| |
| − | ==Ілюстрації==
| |
