Збурити

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Збурити, -ся. См. Збуряти, -ся.

  1. Надавати бурхливого руху, робити що-небудь дуже неспокійним. Перегукувались пароплави на Дніпрі, шльопали важко колесами коло самої пристані, збурювали гвинтами воду (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 121); Коли первинне рентгенівське проміння падає на атомну мережу, воно збурює електрони атомів, і вони самі стають джерелом вторинного проміння (Наука і життя, 10, 1958, 24); * Образно. У голові Петру блискавично проноситься думка, яка збурює його кров і засвічує очі гострим блиском (Михайло Чабанівський, Балканська весна, 1960, 8);
  2. Порушувати що-небудь (спокій, певний порядок, нормальний хід чогось і т. ін.). Прийшов від інспектора довго очікуваний папір, прийшов і — замість заспокоїти — збурив, сколотив її спокій (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 157); А що, якби так котрогось вечора вдерлася [Сташка] до «малої» [кімнати] і з сміхом збурила фігури на шахівниці? (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 379); Вчора професор допоміг йому знайти початок нитки в заплутаному клубку планів, учора ж його дочка все те. перемішала, збурила (Роман Іваничук, На краю.., 1960, 34)
  3. Збуджувати, викликати які-небудь почуття. Незбориму силу чаїв у собі він, таке він збурював зворушення в душі, цей український незайманий степ (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 65); Вихор думок і почуттів, які збурив у дівчини вірш, довго не влягався (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 139).
  4. діал. Руйнувати. Зломила буря лютою рукою малий пуп'ях, закутаний ще в сні, пташині гнізда збурила дрібні, смерть, знищення лишила за собою... (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 140); — А що коли ворог вдереться в край і знищить його, сплюндрує, попалить села, збурить міста? (Володимир Гжицький, У світ.., 1960, 12).
  5. астр. Викликати відхилення руху небесного тіла від своєї траєкторії.

Орфографія (словоформи)

збурити - дієслово, доконаний вид

Майбутній час

Однина Множина
1 особа Збурю Збуримо
2 особа Збуриш Збурите
3 особа Збурить Збурять

Минулий час

Однина Множина
Чоловічий рід Збурив
Жіночий рід Збурила Збурили
Середній рід Збурило

Наказовий спосіб

Однина Множина
1 особа Збуримо
2 особа Збур Збурте