Збруя

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Збру́я, -ру́ї, ж. Сбруя. Постав коня у станочку, повісь збрую на кілочку, а сам іди у нову світлочку. Лавр. 64.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЗБРУ́Я, ї, жін.

1. Предмети для запрягання або сідлання коней та інших тварин; упряж. Йшли рядками верблюди в блискучій збруї, вкриті червоними покрівцями з золотими торочками (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 37); Рипить у поході збруя — вуздечки й сідла зроблені з міцної волов'ячої шкури (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 462); Чудові вороні і білі коні, з сітками і блискучою збруєю, нетерпляче били копитами (Панас Кочура, Зол. грамота, 1960, 257).

2. заст. Спорядження воїна. Турн миттю нарядився в збрую (Іван Котляревський, I, 1952, 278); Несуть пани есаули Козацькую збрую: Литий панцир порубаний, Шаблю золотую (Тарас Шевченко, II, 1953, 43).

Словник синонімів

ЗБРУ́Я

Сукупність предметів для запрягання коней та інших тварин.

У́ПРЯЖ, ШО́РИмн.,УПРЯ́ЖКА, ЗАПРЯ́ЖКА, ЗА́ПРЯГ, ПІДПРЯ́ЖКА, ПРИСТЯ́ЖКАдіал. (для підпряжного коня). Дві пари найкращих жеребців запрягли, нова упряж з бубонцями (В. Кучер); Іноді новобранці виразно відчували запах дьогтю і кінського поту - то пахла кінська ремінна збруя, що лежала жужмом біля гарби (Григорій Тютюнник); Запрягайте коні в шори, коні воронії (пісня); Старий.. поправив упряжку та натягнув віжки, готовий рушати в дорогу (Д. Бедзик); Промчали через садок перепуджені коні в запряжці і без їздового (О. Гончар); Не знав [кінь] запрягу і з неприхованою зневагою дивився на тих жалюгідних коняг, що тягли по розмоклій дорозі купецькі повози (П. Загребельний).

Ілюстрації

137115.jpeg Image164.jpg 1697222.jpeg 03 clip image001 0002.jpg Img14.jpg 42849 or.jpg Mon80wsxk0.jpg

Медіа

Див. також

Упряж

Джерела та література

Словопедія

Зовнішні посилання