Збентежувати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 08:59, 6 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Збентежувати, -жую, -єш, сов. в. збентежити, -жу, -жиш, гл. 1) Обезкураживать, обезкуражить, смущать, смутить. Збентежила ся річ Латина. Котл. Ен. VI. 55. 2) Ругать, обругать, обезчестить. Вони ж його збентежили: узяли та й вигнали. Зміев. у. Нащо мою збентежив дочку? Алв. 64.
