Засоромлювати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 14:41, 30 жовтня 2020; Aayahodka.if20 (обговорення • внесок)
Зміст
Словник Грінченка
Засоро́млювати, -люю, -єш, сов. в. засоромити, -млю, -миш, гл. Пристыжать, пристыдить.
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЗАСОРОМЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАСОРОМИТИ, млю, миш; мн. засоромлять; док., перех.
1. Примушувати кого-небудь відчувати сором, зніяковіння, збентеження і т. ін. — Так мене засоромили, що я думала от-от провалюсь крізь землю (Нечуй-Левицький, I, 1956, 426); — Та буде вже! Отак засоромили козака, — сміється Оксана (Степан Васильченко, II, 1959, 166).
2. тільки док. Стати причиною появи в кого-небудь почуття сорому, ніяковості, збентеження і т. ін. Ви мене засоромили: бо я тільки збирався, а Ви таки написали (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 288).
Ілюстрації
|
|
|
|
