Відмінності між версіями «Засоромлювати»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Засоро́млювати, -люю, -єш, '''сов. в. '''засоромити, -млю, -миш, '''''гл. ''Пристыжать, пристыдить....) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
+ | == Словник Грінченка == | ||
'''Засоро́млювати, -люю, -єш, '''сов. в. '''засоромити, -млю, -миш, '''''гл. ''Пристыжать, пристыдить. | '''Засоро́млювати, -люю, -єш, '''сов. в. '''засоромити, -млю, -миш, '''''гл. ''Пристыжать, пристыдить. | ||
+ | == Сучасні словники == | ||
+ | === [http://sum.in.ua/s/zasoromljuvaty Академічний тлумачний словник (1970—1980)] === | ||
+ | |||
+ | ЗАСОРОМЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАСОРОМИТИ, млю, миш; мн. засоромлять; док., перех. | ||
+ | |||
+ | 1. Примушувати кого-небудь відчувати сором, зніяковіння, збентеження і т. ін. — Так мене засоромили, що я думала от-от провалюсь крізь землю (Нечуй-Левицький, I, 1956, 426); — Та буде вже! Отак засоромили козака, — сміється Оксана (Степан Васильченко, II, 1959, 166). | ||
+ | |||
+ | 2. тільки док. Стати причиною появи в кого-небудь почуття сорому, ніяковості, збентеження і т. ін. Ви мене засоромили: бо я тільки збирався, а Ви таки написали (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 288). | ||
+ | == Ілюстрації == | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:засоромлювати1.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:засоромлювати2.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:засоромлювати3.jpeg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:засоромлювати4.jpg|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | == Див. також == | ||
+ | [[Сором]] | ||
+ | == Джерела та література == | ||
+ | http://sum.in.ua/s/zasoromljuvaty | ||
[[Категорія:За]] | [[Категорія:За]] |
Поточна версія на 14:41, 30 жовтня 2020
Зміст
Словник Грінченка
Засоро́млювати, -люю, -єш, сов. в. засоромити, -млю, -миш, гл. Пристыжать, пристыдить.
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЗАСОРОМЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАСОРОМИТИ, млю, миш; мн. засоромлять; док., перех.
1. Примушувати кого-небудь відчувати сором, зніяковіння, збентеження і т. ін. — Так мене засоромили, що я думала от-от провалюсь крізь землю (Нечуй-Левицький, I, 1956, 426); — Та буде вже! Отак засоромили козака, — сміється Оксана (Степан Васильченко, II, 1959, 166).
2. тільки док. Стати причиною появи в кого-небудь почуття сорому, ніяковості, збентеження і т. ін. Ви мене засоромили: бо я тільки збирався, а Ви таки написали (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 288).