Відмінності між версіями «Засинати»

Версія за 19:42, 29 листопада 2015

Словник Грінченка

Засина́ти, -на́ю, -єш и засипати, -паю, -єш, сов. в. заснути, -сну, -неш, гл. 1) Засыпать, заснуть. Серед миру я лягаю, тихо засинаю. К. Псал. 7. Ходила, блудила та й заснула, приїхав Гриць мій, я й не чула. Лавр. 55. Заснули думи, серце спить. Шевч. 224.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник

ЗАСИПА́ТИ 2, а́ю, а́єш і ЗАСИПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗАСНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. Впадати в сон. Огонь у печі.. гасне зовсім — у хаті темнісінько, й усі засипають (Марко Вовчок, I, 1955, 290); Петрик пробурчав щось сердите, зразу поклав голову і вже став засинати (Степан Васильченко, I, 1959, 98); Тієї ночі Олекса вперше заснув, хоч сон його був неспокійний (Панас Кочура, Зол. грамота, 1960, 344); // перен. Переставати виявляти ознаки життя; завмирати, затихати. Здавалось, ліс уже дрімав, засипав і тільки через сон дивився з гори освіченими верхами (Нечуй-Левицький, II, 1956, 310); Село уже стомлено переморгувалось вогниками, засинало (Юрій Мушкетик, Чорний хліб, 1960, 145); Заснули води і човни на водах (Максим Рильський, I, 1956, 90); // перен. Переставати відчуватися; слабнути, притуплюватися (про відчуття, почуття). У вигуках та в метушні.. його сумління засинає (Іван Микитенко, II, 1957, 320); Все лихо, що притаїлось і заснуло в її серці, все разом схопилось у думці (Нечуй-Левицький, II, 1956, 140).

Заснути навіки (довіку, вічним сном) — умерти. Він здригнувся, легенько зітхнув. Усміхнувсь і навіки заснув
(Павло Грабовський, I, 1959, 474); Не вертатись вже до тебе [дівчини] козаку, — Заснув в степу він, сердега, довіку...
(Українські народні ліричні пісні, 1958, 484).

ЗАСИНА́ННЯ, я, сер. Дія за значенням засинати. Він прислухається [до мелодії] і почуває в ній засинання (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 364); * Образно. Ні вітанням, ані репліками пошепки не порушували ці люди засинання дня під садовими тінями (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 199).

Словник української мови

Засну́ти наві́ки (дові́ку, ві́чним сном) — умерти. Він здригнувся, легенько зітхнув. Усміхнувсь і навіки заснув (Граб., І, 1959, 474); Не вертатись вже до тебе [дівчини] козаку, — Заснув в степу він, сердега, довіку… (Укр.. лір. пісні, 1958, 484).

ЗАСИПА́ТИ3, а́ю, а́єш, недок., ЗАСПА́ТИ, плю́, пи́ш; мн. заспля́ть; док.

1. Прокидатися пізніше, ніж треба. Видно, учора до світу досиділи за картами, що й пан заспав (Мирний, III, 1954, 151); — Всі вже поснідали. Тільки я заспав (Руд., Вітер.., 1958, 291).

2. тільки док., перех. Затамувати що-небудь сном, забути уві сні. — Не засплю й не зап’ю свого горя, — одказала Лучина (Н.-Лев., III, 1956, 360); Їх [муки] не заспать; у серця відгомоні Озветься мир з турботами всіма! (Граб., І, 1959, 171).

Словник синонімів

I. ЗАСИПА́ТИ[ЗАСИНА́ТИ] (впадати в сон), ЗАСИПЛЯ́ТИрозм. - Док.: засну́ти, почи́тирідше.Олексій заснув міцно, як засипають люди, звиклі до будь-яких умов і обставин (М. Ткач); Тамара думає про лист, очі злипаються від нелюдської втоми, і вона засинає (А. Хижняк);

Засипляла [Маруся] під ранок неспокійним, жарким сном, до пізнього потім не вставала з ліжка (Г. Хоткевич).

Ілюстрації

Медіа

Цікаві факти про засинання

1. Кожна людина спить 1/3 свого життя, тобто близько 24 років.
2. До моменту засинання у нашому організмі відбувається зниження активності мозку та рівня свідомості. 
3. Сповільнюється серцебиття. 
4. Знижується виділення із залоз (в тому числі і слізних, саме тому печуть очі). 
5. Знижується чутливість органів відчуття.

Привчаємо дитину засинати самостійно: рекомендації батькам http://natalka.pp.ua/privchayemo-ditinu-zasinati-samostijno-rekomendaciyi-batkam

Див.також

Словник української мови, Інституту мовознавства ім.О.О.Потребні Національна академія наук http://www.inmo.org.ua/sum.html

Словник синонімів http://slovopedia.org.ua/49/53399/357754.html