Замок

Замок, -мка, м. 1) Замокъ. Вона звірів зачинила у льох за дванадцятеро дверей, за дванадцять замків. Рудч. Ск. II. 70. У гуцуловъ замокъ бываетъ бганий, лавчастий (лавчє́стий), одноручний, сліпий (см.) Шух. І. 93, 94. 2) Замок. Замокъ у ружья. Шух. І. 229. 3) При деревянной постройкѣ соединеніе бревенъ въ замокъ. Чуб. VII. 388. Шух. I. 90. 4) = Каганець 7. Шух. I. 235. Ум. Замо́чок.

Замок, мку, м. Замокъ. К. Досв. 25. Стор. МПр. 61. А на що ж ти мене покидаєш у мурованім замку? Мет. 14. Лучче б ти в замку зоставсь з козаками. О. 1861. XI. Кух. 18.

Сучасні словники

1. Пристрій для замикання дверей у приміщеннях, дверцят шафи, скринь, шухляд і т. ін. Скриня Макушина відчинена, розбитий замок лежить біля неї на долівці, а над скринею стоїть.. Левко (Кв.-Осн., II, 1956, 259); Сторож брязнув ключами, осмикаючи важкий здоровий замок (Н.-Лев., II, 1956, 268). На замо́к бра́ти (взя́ти) — замикати (двері і т. ін. Двері веранди., які вона сама брала на замок, тепер були розчиненими навстіж (Коз., Сальвія, 1959, 43).

На замку́ бу́ти: а) бути замкненим; б) бути недоступним для ворогів, добре охоронятися. Кордон наш — на замку! (Бичко, Сійся.., 1959, 186); Під замко́м бу́ти (перебува́ти, лежа́ти і т. ін.): а) зберігатися замкненим (про цінності, харчові продукти і т. ін.). Хліб під замком, — скнарість така! (Барв., Опов.., 1902, 93); Софія скоріш кинулась умиватись, причісуватись, ..добула свої персні та браслети, що вже давно лежали підзамком (Л. Укр., III, 1952, 540); б) бути замкненим у якому-небудь приміщенні, ув’язненим. Під замо́к хова́ти (кла́сти і т. ін.) — поміщати щось куди-небудь замикаючи. Як він забувся, що його жінка все ховає під замок? (Стельмах, І, 1962, 115); Під (за) трьома́ (сімома́ і т. ін.) замка́ми держа́ти (трима́ти і т. ін.): а) зберігати старанно замкненим, надійно захованим (цінності харчові продукти і т. ін.); б) тримати ув’язненим, надійно охороняючи. Він [цар] їх триматиме в полоні під трьома замками (Донч., VI, 1957, 79).

2. Застібка в намисті, браслеті; // Довга металева або пластмасова застібка для одягу, а також папок, портфелів і т. ін.

3. У деяких видах вогнепальної зброї — пристрій, признач. для здійснення пострілу. Спокійно оглянув [Начко] замок зброї, повкладав нові патрони (Фр., VI, 1951, 303); Важко клацнув замок гармати (Стельмах. Кров людська.., І, 1957, 196); У XVI ст. з’явилися.. рушниці з кремінним ударним замком (Іст. середніх віків, 1955, 198).

4. техн. Пристрій для з’єднання рухомих частин механізму, машини і т. ін. Причіп косарки має замок-запобіжник (Механ. і електриф.., 1953, 138).

5. З’єднані певним способом колоди, дерев’яні бруски. Перегнивші замки колись добре рубленої хати порозмикалися, стіни почали вивалюватись (Мирний, 1 1955, 332).

6. архт. Центральний камінь арки. Замок — самий верхній середній клинуватий камінь склепіння або арки (Архіт. Рад. Укр., 8, 1939, 40).

Ілюстрації