Відмінності між версіями «Закапелок»
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | |||
| + | '''<big>Словник української мови | ||
| + | Академічний тлумачний словник (1970—1980)</big>''' | ||
| + | |||
| + | <big>'''ЗАКАПЕ́ЛОК'''</big>, лка, чол. | ||
| + | |||
| + | 1. Куток, невелике місце поза чим-небудь, у чомусь. Той їх і у хату уведе, і у комору, і на горище, і де є який закапелок — усюди, усім, усе покаже (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 399); Вона була певна, що її татко ще живий. Він, певно, обрятувавсь у якийсь закапелок, — такий, що й вода туди не досягне (Борис Грінченко, Без хліба, 1958, 161); Там [за грубою] страшенна спека, тісно, закапелок зовсім темний (Іван Микитенко, Кадильниця, 1959, 14); Вони перешіптувалися в кутку в класі, в найзатишнішому закапелку між піччю і старою шафою (Олесь Донченко, IV, 1957, 75). | ||
| + | |||
| + | 2. Невелике, тісне приміщення, маленька прибудова до чого-небудь. На якихсь чверть години замикався [Каргах] в своєму закапелку, щоб нашвидкуруч щось підрахувати (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 101); На фільварку з дозволу пана-дідича Сава до житла пристосував закапелок, біля свинарника (Степан Чорнобривець, Пісні.., 1958, 49). | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 138.[[1|http://sum.in.ua/s/zakapelok]] | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 23:06, 20 листопада 2019
Закапелок, -лку, м. Мѣсто за печкой, печурка, закоулокъ. Той їх і в хату уведе, і в комору, і на горище, і де є який закапелок усюди. Кв. II. 285. Сиділи б отам тихенько по своїх закапелках. Канев. у.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЗАКАПЕ́ЛОК, лка, чол.
1. Куток, невелике місце поза чим-небудь, у чомусь. Той їх і у хату уведе, і у комору, і на горище, і де є який закапелок — усюди, усім, усе покаже (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 399); Вона була певна, що її татко ще живий. Він, певно, обрятувавсь у якийсь закапелок, — такий, що й вода туди не досягне (Борис Грінченко, Без хліба, 1958, 161); Там [за грубою] страшенна спека, тісно, закапелок зовсім темний (Іван Микитенко, Кадильниця, 1959, 14); Вони перешіптувалися в кутку в класі, в найзатишнішому закапелку між піччю і старою шафою (Олесь Донченко, IV, 1957, 75).
2. Невелике, тісне приміщення, маленька прибудова до чого-небудь. На якихсь чверть години замикався [Каргах] в своєму закапелку, щоб нашвидкуруч щось підрахувати (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 101); На фільварку з дозволу пана-дідича Сава до житла пристосував закапелок, біля свинарника (Степан Чорнобривець, Пісні.., 1958, 49).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 138.http://sum.in.ua/s/zakapelok
Ілюстрації
|
|
|
|
