Відмінності між версіями «Загадування»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Зага́дування, -ня, '''''с. ''1) Задумываніе. 2) Приказываніе, распоряженіе. 3) Загадываніе. [[Ка...)
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Зага́дування, -ня, '''''с. ''1) Задумываніе. 2) Приказываніе, распоряженіе. 3) Загадываніе.
 
'''Зага́дування, -ня, '''''с. ''1) Задумываніе. 2) Приказываніе, распоряженіе. 3) Загадываніе.
 +
==Сучасні словники==
 +
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
 +
1. Дія за значенням загадувати. Пізніше корила [Любов Прохорівна] себе за ці рецидиви старих залишків віри у сни, в загадування на щастя (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 399); Валують собаки, скрізь по селу чути владне, горлате загадування: — На роботу! На роботу! Занесло залізницю! (Олесь Гончар, Партиз. іскра, 1958, 48).
 +
2. Завдання, наказ, розпорядження. Ходить [Уляна] на роботу без загадування (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 466).
 +
Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 66.
 +
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-l Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]===
 +
Зага́дування, -ня, с. 1) Задумываніе. 2) Приказываніе, распоряженіе. 3) Загадываніе.
 +
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
 +
ЗАГА́ДУВАННЯ, я, с.
 +
1. Дія за знач. зага́дувати. Пізніше корила [Любов Прохорівна] себе за ці рецидиви старих залишків віри у сни, в загадування на щастя (Ле, Міжгір’я, 1953, 399); Валують собаки, скрізь по селу чути владне, горлате загадування: — На роботу! На роботу! Занесло залізницю! (Гончар, Партиз. іскра, 1958, 48).
 +
2. Завдання, наказ, розпорядження. Ходить [Уляна] на роботу без загадування (Кучер, Прощай.., 1957, 466).
 +
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 66.
 +
==Іноземні словники==
 +
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===
 +
1загадування — я, с. 1) Дія за знач. загадувати. 2) Завдання, наказ, розпорядження …
 +
Український тлумачний словник
 +
2загадування — іменник середнього роду …
 +
Орфографічний словник української мови
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid;
 +
text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Загадування.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Загадування1.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Загадування2.jpg|x140px]]
 +
|}
 +
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube| 5QLugQU45Fw}}
 +
==Див. також==
 +
===Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка===
 +
====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8 Загадати]====
 +
====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8 Загадувати]====
 +
====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B0 Загадка]====
 +
==Як загадувати бажання на Новий рік==
 +
===[http://korusna.info/tse-tsikavo/yak-zagaduvaty-bazhannya-na-novyj-rik.html]===
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
 +
[[Категорія:Слова 2017 року]]
 
[[Категорія:За]]
 
[[Категорія:За]]

Версія за 01:50, 25 листопада 2017

Зага́дування, -ня, с. 1) Задумываніе. 2) Приказываніе, распоряженіе. 3) Загадываніе.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

1. Дія за значенням загадувати. Пізніше корила [Любов Прохорівна] себе за ці рецидиви старих залишків віри у сни, в загадування на щастя (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 399); Валують собаки, скрізь по селу чути владне, горлате загадування: — На роботу! На роботу! Занесло залізницю! (Олесь Гончар, Партиз. іскра, 1958, 48). 2. Завдання, наказ, розпорядження. Ходить [Уляна] на роботу без загадування (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 466). Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 66.

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Зага́дування, -ня, с. 1) Задумываніе. 2) Приказываніе, распоряженіе. 3) Загадываніе.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ЗАГА́ДУВАННЯ, я, с. 1. Дія за знач. зага́дувати. Пізніше корила [Любов Прохорівна] себе за ці рецидиви старих залишків віри у сни, в загадування на щастя (Ле, Міжгір’я, 1953, 399); Валують собаки, скрізь по селу чути владне, горлате загадування: — На роботу! На роботу! Занесло залізницю! (Гончар, Партиз. іскра, 1958, 48). 2. Завдання, наказ, розпорядження. Ходить [Уляна] на роботу без загадування (Кучер, Прощай.., 1957, 466). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 66.

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

1загадування — я, с. 1) Дія за знач. загадувати. 2) Завдання, наказ, розпорядження … Український тлумачний словник 2загадування — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови

Ілюстрації

text-align:center"
Загадування.jpg Загадування1.jpg Загадування2.jpg

Медіа

Див. також

Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка

Загадати

Загадувати

Загадка

Як загадувати бажання на Новий рік

[1]