Відмінності між версіями «Загадування»
(Створена сторінка: '''Зага́дування, -ня, '''''с. ''1) Задумываніе. 2) Приказываніе, распоряженіе. 3) Загадываніе. [[Ка...) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Зага́дування, -ня, '''''с. ''1) Задумываніе. 2) Приказываніе, распоряженіе. 3) Загадываніе. | '''Зага́дування, -ня, '''''с. ''1) Задумываніе. 2) Приказываніе, распоряженіе. 3) Загадываніе. | ||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
+ | 1. Дія за значенням загадувати. Пізніше корила [Любов Прохорівна] себе за ці рецидиви старих залишків віри у сни, в загадування на щастя (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 399); Валують собаки, скрізь по селу чути владне, горлате загадування: — На роботу! На роботу! Занесло залізницю! (Олесь Гончар, Партиз. іскра, 1958, 48). | ||
+ | 2. Завдання, наказ, розпорядження. Ходить [Уляна] на роботу без загадування (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 466). | ||
+ | Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 66. | ||
+ | ===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-l Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]=== | ||
+ | Зага́дування, -ня, с. 1) Задумываніе. 2) Приказываніе, распоряженіе. 3) Загадываніе. | ||
+ | ===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== | ||
+ | ЗАГА́ДУВАННЯ, я, с. | ||
+ | 1. Дія за знач. зага́дувати. Пізніше корила [Любов Прохорівна] себе за ці рецидиви старих залишків віри у сни, в загадування на щастя (Ле, Міжгір’я, 1953, 399); Валують собаки, скрізь по селу чути владне, горлате загадування: — На роботу! На роботу! Занесло залізницю! (Гончар, Партиз. іскра, 1958, 48). | ||
+ | 2. Завдання, наказ, розпорядження. Ходить [Уляна] на роботу без загадування (Кучер, Прощай.., 1957, 466). | ||
+ | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 66. | ||
+ | ==Іноземні словники== | ||
+ | ===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]=== | ||
+ | 1загадування — я, с. 1) Дія за знач. загадувати. 2) Завдання, наказ, розпорядження … | ||
+ | Український тлумачний словник | ||
+ | 2загадування — іменник середнього роду … | ||
+ | Орфографічний словник української мови | ||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; | ||
+ | text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Загадування.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Загадування1.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Загадування2.jpg|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | ==Медіа== | ||
+ | {{#ev:youtube| 5QLugQU45Fw}} | ||
+ | ==Див. також== | ||
+ | ===Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка=== | ||
+ | ====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8 Загадати]==== | ||
+ | ====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8 Загадувати]==== | ||
+ | ====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B0 Загадка]==== | ||
+ | ==Як загадувати бажання на Новий рік== | ||
+ | ===[http://korusna.info/tse-tsikavo/yak-zagaduvaty-bazhannya-na-novyj-rik.html]=== | ||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2017 року]] | ||
[[Категорія:За]] | [[Категорія:За]] |
Версія за 01:50, 25 листопада 2017
Зага́дування, -ня, с. 1) Задумываніе. 2) Приказываніе, распоряженіе. 3) Загадываніе.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
1. Дія за значенням загадувати. Пізніше корила [Любов Прохорівна] себе за ці рецидиви старих залишків віри у сни, в загадування на щастя (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 399); Валують собаки, скрізь по селу чути владне, горлате загадування: — На роботу! На роботу! Занесло залізницю! (Олесь Гончар, Партиз. іскра, 1958, 48). 2. Завдання, наказ, розпорядження. Ходить [Уляна] на роботу без загадування (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 466). Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 66.
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Зага́дування, -ня, с. 1) Задумываніе. 2) Приказываніе, распоряженіе. 3) Загадываніе.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
ЗАГА́ДУВАННЯ, я, с. 1. Дія за знач. зага́дувати. Пізніше корила [Любов Прохорівна] себе за ці рецидиви старих залишків віри у сни, в загадування на щастя (Ле, Міжгір’я, 1953, 399); Валують собаки, скрізь по селу чути владне, горлате загадування: — На роботу! На роботу! Занесло залізницю! (Гончар, Партиз. іскра, 1958, 48). 2. Завдання, наказ, розпорядження. Ходить [Уляна] на роботу без загадування (Кучер, Прощай.., 1957, 466). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 66.
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
1загадування — я, с. 1) Дія за знач. загадувати. 2) Завдання, наказ, розпорядження … Український тлумачний словник 2загадування — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови