Завішувати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:10, 30 серпня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Завішувати, -шую, -єш, сов. в. завісити, -шу, -сиш и завішати, -шаю, -єш, гл. 1) Вѣшать, повѣсить. Такого дітей, що й гілля не здержало б (як би завісив). Ном. № 13871. А його мила не злюбим, гей повела його въ сад та й завішала. Чуб. V. 804. 2) Завѣшивать, завѣсить; увѣшивать, увѣсить, обвѣшивать, обвѣсить чѣмъ-либо. Він усе просив завісити вікна. Левиц. Пов. 81. Купалочка з купа вийшла та й кропом очі завішала. Мет. 312.
