Забіліти

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Забіліти, -лію, -єш, гл. Забѣлѣть. Забіліли сніги. Чуб. V. 806. День забілів. МВ. (О. 1862. І. 100).