Заблискати

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Заблискати, -каю, -єш, гл. Засверкать. Серце в них розлютувалося, очі заблискали. Мог. 133. Як блискавка заблище знай, що твоя жона в дороге убрання прибірається. Рудч. Ск. II. 102.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник

ЗАБЛИСКАТИ, аю, аєш, док. Почати блискати (у 1, 2 знач.). В її душі неначе схопилась буря, неначе над вербами загримів грім, заблискала блискавка (Нечуй-Левицький, II, 1956, 61); І заблискали наші шаблі (Платон Воронько, Драгі.., 1959, 116); Гостя заблискала своїми здоровенними зубами на випнутих щелепах (Антон Хижняк, Килимок, 1961, 97).

Орфографічий словник української мови

Забли́скати дієслово доконаного виду

Ілюстрації