Відмінності між версіями «Забивати»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Забивати, -ся, -ваюся, -єшся, '''сов. в. '''забитися, -б’юся, -б’єшся, '''''гл. ''1) Забиваться, забиться. ''Коли серце молодев, від ласки заб’ється. ''Мир. Л. сб. 101. 2) Ушибаться, ушибиться, удариться. ''Ой поламалася колисонька новая, ой забилася дитинонька малая. ''Гол. III. 460. ''Впав та так забився, що й досі нездужа. ''Харьк. 3) Забираться, забраться. ''Дике утя... забилось собі між ситняг. ''Греб. 402. ''Питайте, чого ми до вас забилися? ''ХС. VII. 420. ''Забилась у чужу сторону. Пустуючи, дурне ягня само забилося до річки. ''Гліб. 22.  
 
'''Забивати, -ся, -ваюся, -єшся, '''сов. в. '''забитися, -б’юся, -б’єшся, '''''гл. ''1) Забиваться, забиться. ''Коли серце молодев, від ласки заб’ється. ''Мир. Л. сб. 101. 2) Ушибаться, ушибиться, удариться. ''Ой поламалася колисонька новая, ой забилася дитинонька малая. ''Гол. III. 460. ''Впав та так забився, що й досі нездужа. ''Харьк. 3) Забираться, забраться. ''Дике утя... забилось собі між ситняг. ''Греб. 402. ''Питайте, чого ми до вас забилися? ''ХС. VII. 420. ''Забилась у чужу сторону. Пустуючи, дурне ягня само забилося до річки. ''Гліб. 22.  
 +
 +
'''Забива́ти, -ва́ю, -єш, '''сов. в. '''забити, -б’ю, -б’є́ш, '''''гл. ''1) Забивать, забить, вбивать, вбить, вколачивать, вколотить. ''Греблі гатили, кілля забивали. ''Макс. 1834. 23. 2) Забивать, забить, заколачивать, заколотить. ''Забити дірку. ''3) Ушибать, ушибить, зашибить. ''Впав та так забив коліно, що й ногою не поворухне. ''Харьк. ''Не лізь на колодку, бо заб’єш головку. ''Макс. 1849. № 26. 4) Убивать, убить. ''Ой упала Бондарівна близько перелазу: забив, забив пан Каньовський з рушниці одразу. ''Чуб. V. 427. ''Я нікого не забив, бо сам душу маю. ''Чуб. V. 963. 5) Забивать, забить, запугивать, запугать. ''Так забили бідну дитину, що вона вже всього боїться. ''Харьк. 6) О запахѣ: заглушать, заглушить. ''Пижмо хоць едло, та усі зілля забиває. ''Подол. г., 7) Объ огнѣ: тушить, затушить. ''Чабани забивають огонь свитами. ''О. 1862. V. Кух. 31. 8) Только сов. в. О поклонахъ: положить. ''Забий десять поклонів. ''КС. 1882. X. 57. 9) — '''баки'''. Заговорить, сбить съ толку. ''Не забивай баки! ''Мир. Пов. II. 106. ''Він йому ні в чому не повірить і баки йому заб’є. ''Кв. II. 202. 10) — '''в кайдани, в коло́дку, в диби, в '''скрепицю'''. Заковывать, заковать въ кандалы, въ оковы. ''Взяли його в неволеньку, забили в кайдани. ''Чуб. V. 1018. ''Да узяли Харька, да узяли батька, да забили в колоду. ''Мир. Л. сб. 191. ''Забили їх у диби. ''Рудч. Ск. І. 210. ''І вдовиченкаледащицю забили в скрепицю та й повели до прийому. ''Шевч. 591. 11) — '''дорогу, шлях'''. Заносить, занести снѣгомъ. ''Гудили дорогу, забиту та занесену снігом. ''Мир. Пов. І. 118. 12) — '''памороки'''. См. '''Памороки.'''
 
[[Категорія:За]]
 
[[Категорія:За]]

Поточна версія на 01:09, 30 серпня 2012

Забивати, -ся, -ваюся, -єшся, сов. в. забитися, -б’юся, -б’єшся, гл. 1) Забиваться, забиться. Коли серце молодев, від ласки заб’ється. Мир. Л. сб. 101. 2) Ушибаться, ушибиться, удариться. Ой поламалася колисонька новая, ой забилася дитинонька малая. Гол. III. 460. Впав та так забився, що й досі нездужа. Харьк. 3) Забираться, забраться. Дике утя... забилось собі між ситняг. Греб. 402. Питайте, чого ми до вас забилися? ХС. VII. 420. Забилась у чужу сторону. Пустуючи, дурне ягня само забилося до річки. Гліб. 22.

Забива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. забити, -б’ю, -б’є́ш, гл. 1) Забивать, забить, вбивать, вбить, вколачивать, вколотить. Греблі гатили, кілля забивали. Макс. 1834. 23. 2) Забивать, забить, заколачивать, заколотить. Забити дірку. 3) Ушибать, ушибить, зашибить. Впав та так забив коліно, що й ногою не поворухне. Харьк. Не лізь на колодку, бо заб’єш головку. Макс. 1849. № 26. 4) Убивать, убить. Ой упала Бондарівна близько перелазу: забив, забив пан Каньовський з рушниці одразу. Чуб. V. 427. Я нікого не забив, бо сам душу маю. Чуб. V. 963. 5) Забивать, забить, запугивать, запугать. Так забили бідну дитину, що вона вже всього боїться. Харьк. 6) О запахѣ: заглушать, заглушить. Пижмо хоць едло, та усі зілля забиває. Подол. г., 7) Объ огнѣ: тушить, затушить. Чабани забивають огонь свитами. О. 1862. V. Кух. 31. 8) Только сов. в. О поклонахъ: положить. Забий десять поклонів. КС. 1882. X. 57. 9) — баки. Заговорить, сбить съ толку. Не забивай баки! Мир. Пов. II. 106. Він йому ні в чому не повірить і баки йому заб’є. Кв. II. 202. 10) — в кайдани, в коло́дку, в диби, в скрепицю. Заковывать, заковать въ кандалы, въ оковы. Взяли його в неволеньку, забили в кайдани. Чуб. V. 1018. Да узяли Харька, да узяли батька, да забили в колоду. Мир. Л. сб. 191. Забили їх у диби. Рудч. Ск. І. 210. І вдовиченкаледащицю забили в скрепицю та й повели до прийому. Шевч. 591. 11) — дорогу, шлях. Заносить, занести снѣгомъ. Гудили дорогу, забиту та занесену снігом. Мир. Пов. І. 118. 12) — памороки. См. Памороки.