Відмінності між версіями «Забайдужитися»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| + | ЗАБАЙДУ́ЖИТИСЯ, иться, док., безос., розм., рідко. Стати байдужим до чого-небудь; розхотітися. Мав їхати, та щось забайдужилось (Словник Грінченка); [Лукерія Степанівна:] Колись і мене ці примхи цікавили, але за клопотами замурувалося все те в памороках і забайдужилося (Марко Кропивницький, II, 1958, 295). | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 15. | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | [[Файл:Baydyzhist251117.jpg|міні|Саша]] | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|lp1xatRUhA0}} | ||
Версія за 22:25, 25 листопада 2017
Забайдужитися, житься, гл. безл. Потерять желаніе, охоту, охладѣть. Мав їхати, та щось забайдужилось. Лубен. у. Так воно й забайдужилось, а думав зробити. Черк. у. {{subst:Шаблон:Словник Грінченкаі сучасність/підрозділ=інститут філології}}
Сучасні словники
ЗАБАЙДУ́ЖИТИСЯ, иться, док., безос., розм., рідко. Стати байдужим до чого-небудь; розхотітися. Мав їхати, та щось забайдужилось (Словник Грінченка); [Лукерія Степанівна:] Колись і мене ці примхи цікавили, але за клопотами замурувалося все те в памороках і забайдужилося (Марко Кропивницький, II, 1958, 295). Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 15.
Ілюстрації
