Відмінності між версіями «Жіночка»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
[[Категорія:Жі]] | [[Категорія:Жі]] | ||
ЖІ́НОЧКА, и, жін. Зменш.-пестл. до жінка. Славна була та жіночка, — звали Катрею: білявенька собі, трошки кирпатенька, очиці.. ясненькі (Марко Вовчок, I, 1955, 124); Тихою ходою вони йшли до криниці, де вже жіночки розводили огонь (Данило Мордовець, I, 1958, 105); Жіночка моя Стефка була не з гірших: і тиха, і до чоловіка уважна, але смутна й хвороблива (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 4). | ЖІ́НОЧКА, и, жін. Зменш.-пестл. до жінка. Славна була та жіночка, — звали Катрею: білявенька собі, трошки кирпатенька, очиці.. ясненькі (Марко Вовчок, I, 1955, 124); Тихою ходою вони йшли до криниці, де вже жіночки розводили огонь (Данило Мордовець, I, 1958, 105); Жіночка моя Стефка була не з гірших: і тиха, і до чоловіка уважна, але смутна й хвороблива (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 4). | ||
| + | [[Зображення:7R8Ir2sQ.jpeg]] | ||
| + | [[Зображення:1316122682.jpg]] | ||
Поточна версія на 22:42, 18 жовтня 2016
Жіночка, -ки, ж. Ум. отъ жінка.
ЖІ́НОЧКА, и, жін. Зменш.-пестл. до жінка. Славна була та жіночка, — звали Катрею: білявенька собі, трошки кирпатенька, очиці.. ясненькі (Марко Вовчок, I, 1955, 124); Тихою ходою вони йшли до криниці, де вже жіночки розводили огонь (Данило Мордовець, I, 1958, 105); Жіночка моя Стефка була не з гірших: і тиха, і до чоловіка уважна, але смутна й хвороблива (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 4).
