Журналістика (спеціальність)

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Версія від 13:03, 12 листопада 2016; Yodushebo.ij16 (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Журналістика – суспільно відповідальна професія. В умовах глобалізації інформаційного простору преса, радіо, телебачення, мультимедійні ресурси та комп’ютерні мережі є дієвими важелями управління суспільними процесами, розбудови громадянського суспільства. Чим далі, тим більшою стає потреба у журналістських кадрах нової формації, спроможних до самостійного осмислення державоутворюючих процесів та процесів розвитку суспільства, поглибленого аналізу та об’єктивного донесення інформації до широкої громадськості. ЗМІ називають «четвертою владою» - не тому, що журналісти мають якісь особливі преференції, а тому, що у разі виконання ними професійних обов’язків на високому фаховому рівні вони можуть суттєво впливати на суспільно-громадські відношення та процеси. Зокрема, особливого значення набуває журналістська діяльність у період виборів, оскільки саме із ЗМІ громадяни отримують інформацію, на основі якої вони можуть зробити свідомий вибір та реалізувати своє головне демократичне право – право на обрання представників до органів влади. Отже, розвиток засобів масової інформації, побудова інформаційного суспільства та впровадження високих інформаційних технологій у міжнародно-правову практику та внутрішньополітичну структуру держави ставить на порядок денний необхідність збільшення чисельності спеціалістів, підготовлених до оперативної інформаційно-аналітичної діяльності у галузі суспільних відносин та впровадження їхніх професійних навичок у практичну журналістську діяльність.

Site53.jpg


Історія виникнення журналістики

Поява інформаційного спілкування

Форми інформаційного спілкування з'явилися вже на зорі людства. Це було необхідним кроком при переході від «первісного стада» до формування людських відносин. Величезну роль у цьому відіграли первинні форми праці формувалися людей, в процесі організації якого виникала необхідність обміну «повідомленнями». Спочатку це були знаки (у тому числі звукові), а потім стала виникати членоподільна мова. Так потреба в обміні інформацією призвела до розвитку форм знакового спілкування. Це знакова спілкування сприяло згуртуванню людей при організації поведінки в характерних для первісно-общинного ладу областях діяльності. При цьому знакова і більш за все несе інформацію мовне спілкування виступало як складова частина всього життя людей. Інформаційне спілкування, в якому опинилися, задіяні зір і слух, було потужним чинником впливу на людей і, що особливо важливо, - впливу у сфері громадського думки, яке тоді було чи не головною духовно організуючою силою в життєдіяльності людських спільнот. Мова, жест, міміка стали чинниками формування уявлень про навколишній світ і способом впливу на поведінку людей як членів спільнот вже при первісному ладі. Зв'язка «інформація - громадська думка» свідчить про те, що провісники майбутніх масово-інформаційних процесів стали зароджуватися в далекі часи.

Поява ораторських виступів

З виникненням держави форми громадського життя ускладнилися, розвернулися процеси поділу праці, сформувалися політичні інститути і з'явилися професійні політики. У цей час особливо активну роль у поширенні громадської інформації відіграють оратори. Політична діяльність великих ораторів давнини, зокрема, Демосфена (Греція) та Цицерона (Рим), являють яскравий прояв того, що можна вже з великою певністю назвати пражурналістской діяльністю, - цілеспрямоване поширення в масі людей відомостей, що роблять на них ідейно-психологічний вплив, формують їхні думки, уявлення, прагнення, що спонукають до тих чи інших діями. З давніх часів і до наших днів усні виступи ораторів були і залишаються найважливішою формою масово-інформаційної діяльності. Представники державної влади розсилали для оповіщення підданих своїх гінців: глашатаїв, дяків, герольдів. З усними формами поширення інформації пов'язані широко побутують зараз слова - «форум» (площа зборів у Римі), «Трибуна» (виборні посади), «віче» (збори у слов'ян), «дума» та ін Багато з них збереглися в назвах газет і журналів, що свідчить про міцних зв'язках журналістики з пражурналістіческімі явищами. Традиції ораторських виступів широко використовувала церква і релігійні діячі, що стояли на чолі масових рухів. Політичне красномовство було складовою суспільно-політичної діяльності вже в XVIII столітті, а пізніше виявилося важливим атрибутом парламентської культури, взагалі виступів перед широкою публікою, у тому числі на мітингах і зборах.

Поява письмових форм передачі інформації

Одночасно з усними розвивалися письмові форми масової інформаційної діяльності. Пізніше виникли прокламації, листівки та ін На їх основі сформувалися жанри публіцистики. Широко увійшли до журналістську практику. Всі ці форми суспільної комунікації виникли в давнину як форми пражурналістской діяльності. Тоді ж з'явилося й якусь подобу газети. У великих стародавніх державах усні форми поширення відомостей виявилися недостатніми, так само як і розсилання з гінцями письмових повідомлень. Тому виникли «писані» форми власне пражурналістікі - подібності газет у вигляді зведень актуальних матеріалів різного роду.


Особливості спеціальності

Під час навчання студенти мають чудову можливість почати реалізовувати свій творчий потенціал. Перед ними ставиться задача на прикладі професійних зразків самостійно готувати тексти заміток, статей, інтерв’ю, телевізійних сюжетів, матеріалів інших жанрів. Наприклад, під час виробничої практики для студентів 5-6 курсів на телекомпанії «Сатурн» у 2008 році студенти мали змогу спостерігати за роботою професійних тележурналістів та аналізувати методи створення телевізійної продукції. Вони були залучені до самостійного виготовлення телематеріалів трьох основних жанрів – інформаційного, аналітичного, художньо-публіцистичного , а також були ознайомлені з принципами роботи з телевізійною технікою та роботою в кадрі. Метою курсу є знайомство студентів із основами виробництва навчальних фільмів для телебачення. Студенти знайомляться з теорією та практикою телевиробництва на всіх етапах – від проведення дослідження на обрану тему до кінцевих етапів роботи над фільмом. Курс знайомить слухачів із основними типами документальних фільмів, основними прийомами режисури, що використовується у виробництві фільмів.

  • можливість самореалізуватися;
  • мати творчу характером роботу;
  • доносити до людей правду, примножувати в світі добро, боротися за справедливість;
  • впливати на формування суспільної свідомості, громадської думки;
  • спілкуватися з видатними людьми, прожити цікаве життя;
  • першим опинятися в гущині подій, осягати глибинний зміст явищ, причини і наслідки, витлумачувати їх для загалу;
  • стати знаменитим, мати гарні заробітки, посідати престижне місце в структурі суспільства.

Які професійні якості повинен мати сучасний журналіст?

1. Вміння писати. Навчитися писати можуть усі шляхом постійного удосконалення своїх здібностей. Зі звичайного «зеленого» журналіста можна зробити справжнього гуру. Школа журналістики somedia.com.ua запрошує на навчання майбутніх журналістів, які прагнуть підвищити свою майстерність та стати професіоналами.

2. Ерудиція. Для того, щоб висвітлити обрану тему журналіст повинен розумітися на всіх сферах життя, але не переступати межу, за якою вже не потрібно копати. Зайві подробиці можуть принести неприємності не тільки журналісту, а і його роботодавцю.

3. Логічне мислення. Здатність обґрунтовувати та узагальнювати матеріал - це одна з основних вимог до журналіста. Незначна деталь може негативно позначитися на результаті.
7IFX0T7goHA.jpg

4. Допитливість. Журналіст повинен жити своєю роботою та горіти нею, адже спілкування з людьми вимагає віддачі, яка включає в себе співпереживання, готовність вислухати проблеми та допомогти. Коли журналіст спілкується з людиною, його очі повинні горіти так, начебто з них посиплються іскри. Тільки тоді співрозмовника зацікавить розмова і він зможе дати інформацію, яка потрібна для сюжету чи статті.

5. Уважність. Ця риса досить важлива, адже читач, глядач або слухач перш за все звертає увагу га деталі. Саме деталі виділяють матеріал, роблять його унікальним. Якщо журналіст бачить усе із закритими очима, він не зможе стати справжнім професіоналом.

6. Здатність перебороти себе. Журналіст-початківець часто стикається з проблемою, коли в голові безліч нових ідей та проектів, а зобразити це на листі паперу не можливо. В такому разі необхідно інтенсивніше працювати спочатку, щоб потім було легше.

Журналіст виконує такі функції:

  • діяльність у сфері радіомовлення та телебачення;
  • діяльність у друкованих ЗМІ;
  • діяльність в інформагенції;
  • діяльність у сфері агенцій друку;
  • діяльність у професійних організаціях (розповсюдження інформації та зв’язок із громадськістю);
  • діяльність громадських організацій;
  • діяльність політичних організацій;
  • консультування з питань журналістської діяльності;
  • робота з базами даних;
  • рекламна діяльність;
  • виконання фоторобіт;
  • виконання відеоробіт.

Види діяльності

LAyUvv9tR-I.jpg

Підготовлений фахівець володіє прийомами та методами створення сучасної друкованої та аудіовізуальної журналістики. Він може здійснювати такі види діяльності:

  1. рекламно-інформаційну;
  2. рекламну-управлінську;
  3. рекламно-виробничу;
  4. рекламно-торговельну;
  5. організаційно-рекламну;
  6. маркетингово-рекламну;
  7. інформаційно-творчу;
  8. інформаційно-комунікаційну;
  9. інформаційно-управлінську;
  10. інформаційно-аналітичну;
  11. інформаційно-соціологічну;
  12. художньо-творчу;
  13. культурно-просвітню;
  14. аналітичну;
  15. науково-дослідну;
  16. експертно-консультаційну.

Профіль випускника

1d5959d5eb8e39f0a7c179b25ff2e290.jpg

Випускник спеціальності «Журналістика» вміє аналітично мислити, виважено висловлюватися, оперувати зображенням і звуком, налагоджувати контакти між людьми. Це - основа основ журналістського успіху. З необхідних практичних моментів - знання основних елементів публічних виступів і механізму проведення бесід, використання та пошук джерел інформації та перевірка отриманих даних особливо корисні на початковій стадії професійної кар'єри, а також це відмінна можливість продовження навчання на рівні магістра.

Перелік майбутніх посад

---фахівець із журналістики (кореспондент, власний кореспондент, спеціальний кореспондент, коментатор, оглядач у галузях: пресова журналістика, тележурналістика, радіожурналістика, фотожурналістика, інтернет-журналістика, міжнародна журналістика);

---відповідальний випусковий;
Zhurnalistika.jpg

---начальник відділу (в газеті, на телебаченні, радіо, в інформагенції);

---менеджер у сфері надання інформації;

---менеджер у сфері журналістики;

---літературний співробітник;

---коректор;

---телеведучий;

---радіоведучий;

---експерт із суспільно-політичних питань;

---консультант із суспільно-політичних питань (у політичних партіях, громадських організаціях).

Перелік дисциплін, що вивчаються

Діючими навчальними планами для студентів - майбутніх бакалаврів і фахівців із редагування й журналістики передбачено вивчення декількох циклів дисциплін. Перший цикл – загальноосвітні гуманітарні й соціально-економічні дисципліни; другий – фундаментальні дисципліни; третій – професійно-орієнтовані дисципліни; четвертий – вибіркові дисципліни. Перший і другий із них є загальними для редакторів і журналістів, а третій і четвертий – суттєво відрізняються. Є дві спеціалізації: реклама й PR (спеціальність "Видавнича справа і редагування"), публіцистика (спеціальність "Журналістика").

  • Історія української та зарубіжної журналістики
  • Журналістська та редакційна майстерність
  • Кореспондент і спеціальний кореспондент у газеті
  • Радіожурналістика
  • Видавнича справа та редагування
  • Міжнародна журналістика
  • Теорія масової інформації та комунікації
  • Інформаційні війни
  • Українська мова за профільним спрямуванням
  • Світові комунікаційні системи та інформаційні моделі ЗМІ
  • Публіцистика
  • Технічне редагування та художнє оформлення видань
  • Комп’ютерна графіка
  • Текстознавство
  • Практична стилістика
  • Риторика
  • Сучасна книговидавнича справа
  • Історія редагування в Україні
  • Видавничо-поліграфічні технології та стандарти

Бази практик

Видавництво «Баланс Бізнес Букс»

Всеукраїнська рекламна коаліція

ТОВ«Друкарня Вольф»

Український центр культурних досліджень

ТОВ «Апельсин»

Українське національне інформаційне агентство «УКРІНФОРМ»

ТОВ «Видавництво «Лаурус»

Видавнича орг. ТОВ «Юрінком Інтер»

ТОВ «А-М Україна»

ТОВ «Видавниче підприємство «Юніверс»

ДП Видавництво «Мистецтво»

ТОВ «Видавництво «Білий Тигр»

ТОВ «24 PR»

ТОВ Рекламно-маркетингова агенція «Аскрін Ресерч»

ТОВ «Агенство маркетингових комунікацій «ДІАЛЛА»

ТОВ Агенція повного циклу «ГРУПА КОМПАНІЙ АДВАНТЕР»

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Національна парламентська Бібліотека України

Національна бібліотека України для дітей

Державна науково-педагогічна бібліотека імені О.В.Сухомлинського

Національна історична бібліотека України

Цікаві факти про журналістику

Прообразом газети вважають стародавні рукописні зведення новин. Ще Юлій Цезар почав публікувати «Діяння сенату», а потім «Щоденні громадські дощечки», на яких записували хроніку подій. Приблизно з 911 року в Китаї почав виходити «Цзінь бао» ( «Столичний вісник»).

Журналістика зародилася в Європі ще в Середньовіччі.

Журналістика на території України з’явилася на 150 років пізніше, ніж у Європі, адже в XVIII столітті український народ не міг розвиватися самостійно, перебуваючи під владою двох держав. Якщо в Російській імперії забороняли друкувати книги українською мовою, то на Західній Україні умови були трохи краще.
LZC-A2DOIqc.jpg

Світове лідерство належить національній японській газеті The Yomiuri Shimbun. Щодня її читають приблизно 10 млн чоловік, що порівнянно з населенням Швеції або Угорщини.

У прагненні бути першою і подавати унікальні новини компанія ВВС заборонила своїм працівникам публікувати новини на сторінці в Twitter, не повідомивши перед цим колег про те, що сталося.

22 слова — саме стільки треба було вимовити українцеві в XIX столітті, щоб купити газету під назвою «Загальний щоденник земських законів і уряду для коронної області Галичини і Володимерії з князівством Освецімскім і Заторським і з великим князівством Краківським».

Вступникам

Інформацію для вступників Ви можете переглянути за наступними посиланнями:

Медіа

                                           

Інфографіка

                                                  Untitled Infographic 2.png

Презентація

Презентація доступна у файлі Файл:Presentation.pdf

Ментальна карта

Ментальна карта доступна по посиланню Дисципліни, що вивчаються

Див. також

Журналістика

Журналістика в Україні

Заслужені журналісти України

Міжнародна журналістика

Золоте перо

Жанри журналістики