Відмінності між версіями «Журахвина»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
Рядок 15: Рядок 15:
  
 
Стебла тонкі, сланкі. Листки яйцевидно-ланцетні або яйцевидні, зверху темно-зелені, знизу сизо-зелені, функціонують 2-3 вегетаційні періоди. Квітки пониклі, на довгих квітконіжках. Плід — темно-червона ягода.
 
Стебла тонкі, сланкі. Листки яйцевидно-ланцетні або яйцевидні, зверху темно-зелені, знизу сизо-зелені, функціонують 2-3 вегетаційні періоди. Квітки пониклі, на довгих квітконіжках. Плід — темно-червона ягода.
 +
 
<big>
 
<big>
 
'''Поширення та екологія'''</big>
 
'''Поширення та екологія'''</big>
  
 
Всі види дико ростуть у помірній зоні Північної півкулі. Поширені у лісовому поясі, лісотундрі та тундрі Європи, Азії, Північної Америки. Росте журавлина у заболочених соснових та мішаних лісах, на оліготрофних і мезотрофних болотах. Рослина світлолюбна.
 
Всі види дико ростуть у помірній зоні Північної півкулі. Поширені у лісовому поясі, лісотундрі та тундрі Європи, Азії, Північної Америки. Росте журавлина у заболочених соснових та мішаних лісах, на оліготрофних і мезотрофних болотах. Рослина світлолюбна.

Поточна версія на 12:51, 20 жовтня 2018

Журахви́на, -ни, ж. = журавлина. Журахвина (Oxycoccus — від грец. oxys — кислий, coccos — кулька) — таксон вічнозелених рослин родини вересових (Ericaceae). Деякими дослідниками відноситься до виокремленої з родини вересових родини брусничних (Vacciniaceae).


Етимологія

Англійською рослина називається cranberry: від англ. berry — «ягода», і англ. crane — «журавель». Під вагою квітки журавлини нахиляються, нагадуючи схилену шию журавля. Звідси ж і українська назва цієї ягоди — «журавлина».

Систематика

Систематика родини брусничних є досить складною і часто переглядалася. Сама родина брусничних одними дослідниками була об'єднана з родиною вересові, іншими, в тому числі радянськими, визнана самостійною. В свою чергу, журавлина (Oxycoccus) деякими дослідниками, в тому числі і радянськими виділялася в окремий рід. До нього включають чотири, іноді п'ять видів. Згідно з класифікацією Холла і Алдерса на основі вивчення хромосомних чисел, таксон Oxycoccus, разом з чотирма іншими: Batodendron, Polyodium, Herpothamnus, Cyanococcus виділені з роду Vaccinium в окремі роди. Інші ботаніки, зокрема Редер, розглядають Oxycoccus як підрід роду Vaccinium. Загальна біоморфологічна характеристика

Стебла тонкі, сланкі. Листки яйцевидно-ланцетні або яйцевидні, зверху темно-зелені, знизу сизо-зелені, функціонують 2-3 вегетаційні періоди. Квітки пониклі, на довгих квітконіжках. Плід — темно-червона ягода.

Поширення та екологія

Всі види дико ростуть у помірній зоні Північної півкулі. Поширені у лісовому поясі, лісотундрі та тундрі Європи, Азії, Північної Америки. Росте журавлина у заболочених соснових та мішаних лісах, на оліготрофних і мезотрофних болотах. Рослина світлолюбна.