Журавель

Словник Бориса Грінченка

Журавель, -вля, м.

1. Журавль, Grus. Лучче синиця в жмені, ніж журавель в небі. Ном. № 7296.
   
2. Очепъ, подъемный рычагъ у колодца. КС. 1883. IX. 223. Стеся пішла, а я за журавля, щоб витягти води. Г. Барв. 382.
3. Грудныя внутренности.
4. Родъ танца. Тут инші журавля скакали, а хто од дудочки потів. Котл. Ен. І. 23. Ум. Журавлик, журавличок. Ув. Журавлище, журавлюка.

Інші словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЖУРАВЕЛЬ, вля, чол.

1. Великий перелітний птах з довгими ногами, шиєю і прямим гострим дзьобом, живо на лісових та степових болотах. Високо, під ясним небом, в'ються орли, хмарою літають дрохви, журавлі, хохітва (Олекса Стороженко, I, 1957, 333); Десь у небі тужливо курликали журавлі, відлітаючи в теплий край (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 215); * У порівняннях. В той час на верхніх східцях з'явилась висока, рівна станом панія, ..цибата, як журавель (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 293).
   
2. Довга жердина, приладнана біля колодязя як важіль для витягування води, або й весь пристрій з такого жердиною. Чутно, як хтось витягує воду з колодязя: довгий немазаний журавель немилосердно скрипить (Михайло Коцюбинський, I, 1955; 233); Далеко серед пасовиськ видніється колодязь з журавлем — водопій для худоби (Олесь Гончар, Мата.., 1959, 30).
   
3. Народний сюжетний танець, в якому танцюючі зображують журавлів. Тут інші журавля скакали, А хто од дудочки потів (Іван Котляревський, I, 1952, 77); Широко розповсюджені [на Дніпропетровщині] .. сюжетні танці — «Швець», «Коваль», .. «Горлиця», «Журавель» і інші (Народна творчість та етнографія, 4, 1958, 85).
   

ЖУРАВ, а, ч.

1. Великий болотяний птах з довгими ногами і довгою шиєю. Курликають журавлі; Ж. у небі (перен.: що.-н. недосяжне).
   
2. Пристрій з довгою жердиною, приладнаною біля колодязя як важіль для витягування води. Скрипів не змазаний ж.
   
3. Народний сюжетний танець, в якому танцюючі зображують журавлів. Скакати журавля. // зменш.-пестл. журавлик, а, ч. (до 1 знач.). // збільш журавлище, а, ч. // журавлиха, и, дав. і місц. в. сі і журавлиця, і ор.в. ею і нар.-поет. журавка, и, дав. і місц. в. вці, род. в. мн. вок // зменш.-пестл. журавочка, и, дав. і місц. в. чок. Журав грає, журав грає, а ж. скаче (пісня). // прикм. журавлиний і журавлевий, а, е (до 1 знач.) *Ж.. ключ; Журавлині ноги (перен.: дуже довгі)

---

Універсальний словник української мови / За ред.З.Й. Куньч. - Тернопіль : Навчальна книга -Богдан. 2005. – 848 с. – C. 273''.

1. Великий перелітний птах з довгими ногами, шиєю і прямим гострим дзьобом, живо на лісових та степових болотах. Високо, під ясним небом, в'ються орли, хмарою літають дрохви, журавлі, хохітва (Олекса Стороженко, I, 1957, 333); Десь у небі тужливо курликали журавлі, відлітаючи в теплий край (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 215); * У порівняннях. В той час на верхніх східцях з'явилась висока, рівна станом панія, ..цибата, як журавель (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 293).
   
2. Довга жердина, приладнана біля колодязя як важіль для витягування води, або й весь пристрій з такого жердиною. Чутно, як хтось витягує воду з колодязя: довгий немазаний журавель немилосердно скрипить (Михайло Коцюбинський, I, 1955; 233); Далеко серед пасовиськ видніється колодязь з журавлем — водопій для худоби (Олесь Гончар, Мата.., 1959, 30).

---

Етимологічний словник української мови: у семи томах. Том другий Д - Копці / ред. кол.: О.С. Мельничук (гол. ред.), В.Т. Коломієць, О.Б. Ткаченко. – Київ : Наукова думка, 1985.- 570 с. - С.210.

ЖУРАВЕЛЬ журав, [журавець], журавка, журавленя', журавлѝця, [журавѝна], журавлѝнний; − р. журáвль, бр. журавель, жóраў, др. жеравь, жеравль.

---

Орфографічний словник української мови / укладачі: Ковальова Т.В., Коврига Л.П. / Харків: Сінтекс, 2004. − 1088 с. − С. 270.

Відмінок	Однина
Називний	журавель
Родовий	журавля
Давальний	журавлю (-еві)
Знахідний	журавля
Орудний	журавлем
Місцевий	на/у журавлі
Кличний	журавле

Похідні: журавéль, -вля, ор. -влем
журáвка, -и, д. і м. -ці, р. мн. -вок
журавленя', -яти, ор. -ям, мн. -ята
журавлѝний (від журавель)
журавлѝні, -их, ім.
журавлѝха, -и, д. і м. -сі
журавлѝця, -і, ор. -ею
журáвочка, -и, д. і м. -ці, р. мн. -чок
журáвчик, -а

Іноземні словники

Толковый словарь В. Даля

ЖУРАВЛЬ, журав, журавель м. жура, журка, журанька, журочка, журушка умалит. ино жерав, жоравь и пр. долгоногая, большая, перелетная птица семьи цапель, Ardea grus или Grus cinerea. Их у нас два вида, большой и малый, стерк. Gr. leucogeranus. Журавлик, журавленок, молодой журавль. Журавлиха ж. самка журавлиная. И журавль тепла ищет. Одна у журавля дорога: на теплые воды! Журавль прилетел и теплынь принес. Стало тепло, так и журка прилетел; а он говорит: я принес! Потоп кораблям, песок журавлям. Журавль не каша, еда не наша! журавль встарь почитался лакомством. Не сули журавля в год, а хоть синичку, да в рот. Не сули журавля в небе, а дай синицу в руки. Журавль в небе, не добыча. Журавли-то в небе, а яйца-те в дупле. Журавль ходит по болоту, нанимается в работу. Перемерял журавль десятину, говорит: верно! Пошел бы журавль в мерщики, так не берут; а в молотильщики не хочется. Журавль межи не знает, а через ступает (шагает). Журавль летает высоко, да видит далеко. Хоть тресни синица, а не быть журавлем! Велика птица, журавица, да мала птичка перепеличка. Через сине море журавлиное горло? перевесло на посуде. Журавли летают высоко, к ненастью. Кто когда хочет, а журавль ко спасу, т. е. отлетает. Если журавли полетят к третьему спасу, то на покров будет мороз; а нет, то зима позже. Колесом дорога! кричат журавлям, чтоб их воротить. | Журавль, одно из южных созвездий. | Журавлик, журавчики, долгоносые щипчики. | Журавль, журав, или жу(а)равец, очеп, рычаг, перевес на бабе или рассохе, для подъема тяжестей, воды и пр. | Козлы, краны, выстрел, брус свесом, железный наугольник с блоком, для подъема тяжестей, глаголь. Жура, журка, кличка ручного журавля; | пск. кличка свиней; | новг. короткое, женское верхнее платье, вроде куртки, шугая. Журавина ж. твер. журавика влад. журавиха яросл. журавлиха вологодск. журавица олон. кустик и ягода клюква. Vaccinium oxycoccus. Журавинина, -нка ж. клюковка, одна ягодка; журавинник, место поросшее клюквою, клюковник. Журавлиный, к журавлю, журавлям относящийся. Журавлиная походка не нашей стати, гордая. Журавлиный горох, растение кормовой, мышиный горошек. - нос, журавлинник, герань, растение Geranium, c долгоносым плодом или семенником.

Переклад слова

• На російську мову:

Журавель − Журавль;
Журавель колодязний − Колодезный журавль;
Журавлина зграя − Стая журавлей.

• На англійську мову:

Журавель − Crane;
Журавель колодязний − Well-sweep;
Журавлина зграя − Flock of cranes.

• На німецьку мову:

Журавель − Kranich;
Журавель колодязний − Sumpf-Kranich;
Журавлина зграя − ein Schwarm Kraniche.

---

Ілюстрації

Медіа

Додаткові дані

Журавлині

Журавель сірий

Журавель степовий

Казка Журавель і лисиця

Народна мудрість

Українська народна пісня "Був собі журавель"

Українська дитяча пісня "Облітав журавель"

Пісня А. Матвійчука "Мандрівний журавель"

Цікаві факти

• цей птах став національним символом багатьох країн, а її гордий силует красується в емблемах кількох авіакомпаній;
  
• трубне курликання журавлів чутно за кілька кілометрів. У цих птахів трахея дуже довга і біля кілю грудної кістки утворює петлю, яка слугує резонатором, посилюючи голос у багато разів;
  
• за один день журавель здатен пролетіти до 800 км;
  
• журавлів природа наділила довгим життям. Відомий випадок, коли білий журавель (Grus leucogeranus) прожив у неволі 83 роки, при чому у 78 років ще вивів потомство. Тому немає нічого дивного, що у японській міфології журавель є символом довголіття;
  
• найрідкісніший представник свого сімейства – американський журавель (Grus fmericana). У 1941 році у всьому світі залишалося всього 15 цих птахів, але у наш час їх популяція вже нараховує близько 150 голів;
  
• навколо дзьоба у журавля розміщені терморецептори, що дозволяють виявити, який бік яйця недостатньо зігрітий. Яйця можуть багато годин залишатися у гнізді без нагляду, оскільки ембріони дуже стійкі до холоду і в очікуванні тепла можуть впадати в заціпеніння.
  

Джерела та література

1. Словник Бориса Грінченка
2. Етимологічний словник української мови: у семи томах. Том другий Д - Копці / ред. кол.: О.С. Мельничук (гол. ред.), В.Т. Коломієць, О.Б. Ткаченко. – Київ : Наукова думка, 1985.- 570 с. – С.210.
3. Орфографічний словник української мови / укладачі: ковальова Т.В., Коврига Л.П. / Харків: Сінтекс, 2004. − 1088 с. − С. 270
4. Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
5. Толковый словарь В. Даля
6. Універсальний словник української мови / За ред. З.Й. Куньч. - Тернопіль : Навчальна книга -Богдан. 2005. – 848 с. – C. 273