Жупання

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Жупа́ння, -ня, с. соб. отъ жупан. На що ж ти, моя доню, вважала, що ти того запорожця сподобала? На жупання, моя мати, на жупання. Чуб. V. 340.