Відмінності між версіями «Жужмом»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 5: | Рядок 5: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | + | ЖУЖМОМ, присл. У згорнутому, скрученому вигляді, як-небудь (про одяг, тканини). Гусари й дами пороздягались і накидали жужмом цілу купу одежі на стільцях та на канапі (Нечуй-Левицький, III, 1956, 148); Він почав підгортати під своє тіло жужмом одежу | |
| + | (Анатолій Шиян, Вибр., 1947, 299); | ||
| + | Без усякої системи, купою, одно на друге (на другому). Кине [Олександра] в хаті все жужмом, а сама чимчикує до корчми (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 68); Пішов [Стоян] у куток двору, де жужмом було звалено різний залізний брухт (Вітчизна, 7, 1948, 68); | ||
| + | Все разом, великою кількістю. Коли деякі монголи надто наближалися до їх [тухольських] становищ, зараз скрипіла машина і жужмом летіло каміння на нещасних (Іван Франко, VI, 1951, 128); Та й під унію простий український люд не йшов жужмом, — чим ближче до Москви, тим менше уніатів (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 482); * Образно. Нервове піднесення жужмом збило думки і відганяло сон (Юрій Смолич, I, 1958, 77). | ||
| − | |||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 546. | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | http://sum.in.ua/s/zhuzhmom | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | ||
[[Категорія:Слова 2017 року]] | [[Категорія:Слова 2017 року]] | ||
Версія за 23:31, 19 листопада 2017
Жужмом, нар. Скомкавши. Так жужмом і поклав одежу, не хоче гаразд згорнути. Черк. у. Переносно: безпорядочно. Ну бігать, гомоніть, гайнувати, аж усе піде жужмом. МВ. II. 10.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ЖУЖМОМ, присл. У згорнутому, скрученому вигляді, як-небудь (про одяг, тканини). Гусари й дами пороздягались і накидали жужмом цілу купу одежі на стільцях та на канапі (Нечуй-Левицький, III, 1956, 148); Він почав підгортати під своє тіло жужмом одежу (Анатолій Шиян, Вибр., 1947, 299);
Без усякої системи, купою, одно на друге (на другому). Кине [Олександра] в хаті все жужмом, а сама чимчикує до корчми (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 68); Пішов [Стоян] у куток двору, де жужмом було звалено різний залізний брухт (Вітчизна, 7, 1948, 68); Все разом, великою кількістю. Коли деякі монголи надто наближалися до їх [тухольських] становищ, зараз скрипіла машина і жужмом летіло каміння на нещасних (Іван Франко, VI, 1951, 128); Та й під унію простий український люд не йшов жужмом, — чим ближче до Москви, тим менше уніатів (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 482); * Образно. Нервове піднесення жужмом збило думки і відганяло сон (Юрій Смолич, I, 1958, 77).
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 546.
