Жужмитися

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Жужмитися, -млюся, -мишся, гл. Комкаться. Не купуйте полотна (застилати підлогу), бо воно за ногами тягнеться і жужмиться, а купіть дві плахти: роспорете та й будете застилати. Кіевъ.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

ЖУЖМИТИ, млю, мити; мн. жужмлять; недок., перех., рідко. Складати щось жужмом. Все жужмить та жужмить [сирота] його [латане шмаття] та все обертає праником так.., аби латки всі наспід приходились (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 321).


ЖУЖМИТИСЯ, миться; мн. жужмляться; недок. Скручуватися, зіщулюватися. Торкнув [Святогор] пужалном [торбиночку переметну] - ані жужмиться, Пальцем пробує - не ворушиться (Граб., II, 1959, 376); * Образно. У.. жіночки поморочилося в голові, мислі жужмились у гарячий клубок (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 455).

Ілюстрації

Zhuzhmytysya201121.jpg

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 546. https://slovnyk.ua/index.php?swrd=жужмитися

Зовнішні посилання

{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Педагогічний інститут, слова 2021}}