Відмінності між версіями «Жувати»
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | ЖУВАТИ, жую, жуєш, недок., перех. | |
| + | 1. Роздрібнювати, розминати їжу в роті. Саїд узяв скибку чорного, як земля, хліба, вкусив один невеличкий кусінь, жував, жував і не міг проковтнути (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 20); Біля жолобів стояли червоної масті корови, порозвішували вуха і зосереджено жували січений буряк (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 200); | ||
| + | // Стискати що-небудь у зубах, натискати на щось зубами. Юрко від нетерпіння гриз і жував цигарку (Василь Козаченко, Вибр., 1947, 43); Гармоніст жує папіроску І підморгує хитро мені (Андрій Малишко, Звенигора, 1959, 139); * Образно. Дніпр жував лугів зелену лапу, Лащивсь до Чернечої гори (Іван Нехода, Під.. зорею, 1950, 133). | ||
| + | ♦ Живемо і хліб жуємо — про нормальний спокійний спосіб життя. От вони купили собі хату в тім селі, завелись хазяйством та й живуть і хліб жують (Українські народні казки, 1951, 158); Жувати жуйку див. жуйка; Жувати клоччя див. клоччя. | ||
| + | http://sum.in.ua/s/zhuvaty | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 17:46, 22 листопада 2017
Жувати, -жую, -єш, гл. Жевать. Живуть і хліб жують, постолом добро носять. Рудч. Ск. II. 43.
Зміст
Сучасні словники
ЖУВАТИ, жую, жуєш, недок., перех. 1. Роздрібнювати, розминати їжу в роті. Саїд узяв скибку чорного, як земля, хліба, вкусив один невеличкий кусінь, жував, жував і не міг проковтнути (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 20); Біля жолобів стояли червоної масті корови, порозвішували вуха і зосереджено жували січений буряк (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 200); // Стискати що-небудь у зубах, натискати на щось зубами. Юрко від нетерпіння гриз і жував цигарку (Василь Козаченко, Вибр., 1947, 43); Гармоніст жує папіроску І підморгує хитро мені (Андрій Малишко, Звенигора, 1959, 139); * Образно. Дніпр жував лугів зелену лапу, Лащивсь до Чернечої гори (Іван Нехода, Під.. зорею, 1950, 133). ♦ Живемо і хліб жуємо — про нормальний спокійний спосіб життя. От вони купили собі хату в тім селі, завелись хазяйством та й живуть і хліб жують (Українські народні казки, 1951, 158); Жувати жуйку див. жуйка; Жувати клоччя див. клоччя. http://sum.in.ua/s/zhuvaty
Ілюстрації
|
|
|
|
