Відмінності між версіями «Жолудь»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Сучасні словники)
(Сучасні словники)
Рядок 29: Рядок 29:
 
'''ЖО̀ЛУДЬ''', -я, ч. <br />
 
'''ЖО̀ЛУДЬ''', -я, ч. <br />
  
[[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%94%D1%83%D0%B11.jpgПлід дуба.]]<br />
+
[[Плід дуба.]]<br />
  
 
Жолуддя, жолудевий.<br />
 
Жолуддя, жолудевий.<br />

Версія за 16:56, 28 листопада 2013

Жолудь, -дя, м. Желудь. Сюди туди дубину стрепену посипались жолуді в пелену. Нп. Ум. Жолудяк. Мнж. 1. Ув.Жолудяна.

Сучасні словники

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. – К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. – Том 1. – С. 488.


ЖО̀ЛУДЬ, -дя, м. Желудь. Сюди-туди дубину стрепену — посипались жолуді в пелену. Н. п. Ум. жо́лу́дя́к. Мнж. 1. Ув. жолудя́на.


__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 543.

ЖО̀ЛУДЬ, я, чол.


__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


Етимологічний словник української мови у семи томах / Укладачі: Р.В. Болдирьов, В.Т. Коломієць, А.П. Критенко та ін. – К. : Вид-во «Наукова думка», 1982. – Т. 2. – С. 205.

ЖО̀ЛУДЬ, жолуддя (зб.), [жолудик] «жолудь» – р. жолудь, бр. жолуд, др. жолудь, болг. Желъд, м. желад; - споріднене з лит. gile, лтс. zile, [dzile], прус. gile та ін.

Фасмер II 44 – 45; Преобр. I 227; Brückner 665; Holub – Lyer 521 – 522; Holub – Кор. 442; Machek ESGC 721 – 722; БEP I 533 – 534; Skok III 675; Бернштейн Очерк 1974; 266 – 267; Топоров II 234 – 235; Mühl. – Endz. I 556; Fraenkel 151; Walde – Hofm. I 804 – 605; Frisk I 213; Pocorny 472 – 473.


__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


Сучасний тлумачний словник української мови / Укладачі;А.М. Яковлева, Т.М. Афонская. – Харків : ТОРСІНГ ПЛЮС, 2010. – С. 235.

ЖО̀ЛУДЬ, -я, ч.

Плід дуба.

Жолуддя, жолудевий.

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Цікава інформація

Жо́лудь — плід дуба.

  • Величина та форма жолудя — одні з ознак, що дозволяють розрізнити різні види цих дерев. Так, наприклад, у літнього дуба жолуді завдовжки 20-40 мм і завширшки 10-20 мм, вузько-довгасті, з блискучою брунатною оболонкою, на якій в свіжому їх стані помітні поздовжні зеленуваті смуги і матова верхівка, у зимового ж дуба жолуді дрібніші, більш округлені, без поздовжніх смуг і мають на верхівці більш товсте і коротке вістря.
  • У римлян жолудь носив назву: "Югланс" (Juglans), тобто «Юпітерів плід», оскільки римляни присвячували дуб Юпітеру.




Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

Жолудь1.jpg Жук и желудь.jpg Жолудь3.jpg Жолудь4.jpg

Медіа

Див. також

Жолудь

Джерела та література

Див. Довідка:Стиль

Зовнішні посилання

Див. Довідка:Посилання

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{Педагогічний інститут}}}]]