Жовтіти

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Версія від 21:14, 19 жовтня 2016; Blmysyk.fpmv16 (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Жовтіти, -тію, -єш, гл. Желтѣть. Від Лиману до Єсмані жовтіє пшениця. К. Досв. Мати дивиться на неї, од злости німіє, то жовтіє, то синіє. Шевч. 21.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник

ЖОВТІТИ, ію, ієш, недок.

1. Ставати, робитися жовтим, набирати жовтого кольору. Заможний чоловік насипав на рядні Чимало Перлів просушити, Бо в скрині почали жовтіти (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 204); Захід сонця став жовтіти та блідніти (Панас Мирний, II, 1954, 125);

// Починати достигати, дозрівати. Виноград по садах жовтів, наливався (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 246); Стручки акації жовтої треба збирати до початку розкривання їх, коли вони жовтіють (Озелен. колг, села, 1955, 99);

// В'янути, засихати, вигоряти. Степ жовтів з кожним днем, сонце палило ковиль і полин (Олесь Донченко, Вибр., 1948, 301);

// Ставати, робитися блідим із жовтим відтінком; худнути, марніти. Тепер і обличчя осунулося, почало жовтіти, очі — мерхнути (Панас Мирний, III, 1954, 199); * Образно. Ти [Буковина] три роки у неволі В'яла і жовтіла. Прийшла пора, прийшла всля — Знов зазеленіла (Українські народні думи.., 1955, 512).

В очах жовтіє — втрачається здатність добре бачити через важкий фізичний стан. Ївга стоїть, як дерев'яна, труситься, а в очах жовтіє (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 273).

2. Виділятися жовтим кольором, жовтизною. Родючий баштан жовтіє динями, зеленіє кавунами (Марко Вовчок, I, 1955, 309); У передранковому тумані жовтіють вогники, і блідий відсвіт їх падає на обличчя рекрутів (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 27).

Фразеологічний словник української мови

ЖОВТІТИ

В оча́х жовті́є (жо́вкне, темні́є і т. ін.) / пожовті́ло (пожо́вкло, потемні́ло і т. ін.) кому, у кого і без додатка. Хто-небудь втрачає здатність нормально бачити, комусь стає погано від фізичного болю, втоми, хвилювання і т. ін. Ївга стоїть, як дерев’яна, труситься, в очах жовтіє. Ледве промовила: — Що се ти наробив? (Г. Квітка-Основ’яненко); (Секлета Семенівна:) Ну за що ти мене образив гергепою? За віщо? Ти справді дихати спокійно не даєш! Мені уже жовкне в очах!.. (М. Куліш); В ньому прокинувся голод, дикий, невгамовний, незборливий голод, від якого темніє в очах (П. Загребельний); У мене так мурав’ї (мурашки) й заходили поза спиною від отих Омелькових речей; аж дух у грудях сперло, в очах пожовтіло!.. (Панас Мирний); Світ мені темний зробився: пожовкло, позеленіло в очах (Ганна Барвінок); Замфірові потемніло в очах. Зразу він наче не розчовпав, про що річ, але за мить страшна думка блиснула йому в голові.

Словник синонімів

ЖОВТІТИ

ЖОВКНУТИ; (- пашню) достигати, дозрівати, половіти.

Літературне слововживання

ЖОВТИТИ – ЖОВТІТИ – ЖОВТІТИСЯ – ЖОВТІШАТИ

Жовтити, -вчу, -втиш, перех. Робити щось жовтим, фарбувати, забарвлювати в жовтий колір.

Жовтіти, неперех. Ставати жовтим, жовтішим; виділятися жовтим кольором, виднітися (про щось жовте). Уже осінь красить листя, Тополя жовтіє (О.Афанасьєв-Чужбинський); Заходило сонечко саме, золотило садочок, що жовтіть починає (А.Тесленко); Мати дивиться на неї, Од злості німіє; То жовтіє, то синіє (Т.Шевченко); Сап’янці жовтіли на всю вулицю (І.Нечуй-Левицький); Вгорі крізь листя береста, як золоті цвяшки, жовтіли зорі (В.Винниченко); Жовтіли солом’яними стріхами комори, повітки, сажі й інші будівлі (А.Кащенко).

Жовтітися. Виділятися жовтим кольором, виднітися (про щось жовте).

Жовтішати. Ставати жовтішим. Жовтішали вогні свічок (С.Скляренко).

Цікаві факти

Чому листя жовтіє

Кожному відомо, що в середніх широтах із настанням осені широколисті дерева змінюються. Вони ніби одягають красиве різнокольорове вбрання: жовте, червоне, фіолетове. Чому ж листя жовтіє і опадає восени?

Причина полягає у підготовці організмів рослин до зимового періоду. Дерева скидають листя, пристосовуючись до несприятливих умов, захищаючись від втрати вологи, коли коріння не зможуть поглинати із грунту воду, перетворену на крижинки. Якби на деревах залишилося листя, рослини могли б загинути від нестачі вологи. Це пов'язано з тим, що процес випаровування протікає і на морозі, а от всмоктування води припиняється. Листопад - результат тривалих еволюційних пристосувань рослин. Слідуючи своєму біологічному ритму, таким чином рослини підготовляються до зимового періоду.

Пігменти

З наближенням осінніх днів знижується температура повітря, що призводить до зменшення швидкості протікання життєвих процесів (транспірації, фотосинтезу) в тканинах рослини, у тому числі в листках. У них починають руйнуватися пігменти. Раніше інших руйнується хлорофіл (зелений пігмент), а інші пігменти є більш стійкими і зберігаються довше. Це ксантофіл, каротин, антоціан. Завдяки їм, листи отримують золотисто-жовте, червоне, лілове забарвлення. Настає так звана «золота осінь».

У цей період в основі черешка, за допомогою якого лист прикріплюється до гілки, відбувається посилене ділення паренхімних клітин. Здобуваючи округлу форму, вони формують великі міжклітинні простори, що призводить до появи пухкої та ламкої тканини в цій ділянці. Утворюється розподільний шар, а лист під вагою своєї листової пластинки зривається і падає. Злам затягується корковою тканиною, при цьому утворюється листовий рубець. Так починається листопад, коли листя жовтіє і опадає. Це рятує рослини від зимової посухи.

Ілюстрації