Жовтий

Словник Грінченка

Жо́втий, -а, -е. Желтый. Ходім, сестро, степами, розсіємось цвітами! Ой ти будеш жовтий цвіт, а я буду синій цвіт. Чуб. V. 201. Посадили Морозенка на жовтім пісочку. Мет. 75. Жовтиє воски Богу на свічку. Чуб. ІІІ. 39. Тогді орли налітали, з лобу очі висмикали, тогді ще й дрібна птиця налітала, коло жовтої кості тіло оббірала. Мет. 12. Голови старих жидівок і жидів з страшенними худими жовтими обличчами. Левиц. І. 90. І вже мені не подоба по рілях спотикати, жовтих чобіт каляти. Мак. (1849). 83. Висока малодиця в жовтім очіпку. Левиц. І. 100.жовта акація. Раст. Caragana arborescens L. ЗЮЗО. І. 115. жовтий буркун. Раст. Melilotus officinalis Lam. ЗЮЗО. І. 128. жо́вті гле́чики. Раст. Водяные кувшинчики, Nuphar luteum Smith. ЗЮЗО. I. 129. жо́вті зозу́льки, — зязю́льки, Раст. Cyprypedium Calceolus L. ЗЮЗО. І. 120. жо́вта лілія. Раст. Hemerocallis fulva L. ЗЮЗО. І. 124.жо́вта лобод́а. Раст. Atriplex gortensis L. ЗЮЗО. І. 113. жовтий хробуст. Раст. Осотъ желтый, Cirsium oleraceum Scop. ЗЮЗО. I. 118. жо́втий чи́стик. Раст. Чистотѣлъ. Chelidonium majus L. ЗЮЗО. I. 116. Ум. жовте́нький, жовте́сенький.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЖО́ВТИЙ, а, е. 1. Який має забарвлення одного з основних кольорів спектра — середній між оранжевим і зеленим; який має колір золота, яєчного жовтка, соняшникового суцвіття. Очерет сухий та жовтий Вітер хилить до землі (Павло Грабовський, I, 1959, 289); Радісно веселили око яскраво-червоні, сині й жовті фарби, в які помальовано передню стіну кожної хати (Юрій Смолич, I, 1958, 52); Над головою стояла сива мла, і крізь неї сліпим більмом дивилося жовте сонце (Петро Панч, В дорозі, 1959, 47); // Уживається як постійний епітет до деяких назв. А що дальше спіткається? Буде лихо, буде! Зустрінуться жовті піски І чужії люде (Тарас Шевченко, I, 1951, 37); // Зблідлий, змарнілий, із жовтим відтінком; худий. Жовте лице батькове, його грізний погляд.. стояли перед його очима (Панас Мирний, I, 1954, 270); // Засохлий, виюрілий, зів'ялий. Літом пекучі вітри й сонце випалюють есе навкруги, і на жовтих пагорбах шумлять гіркий полин, жовті трави, колюче будячиння (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 11); * Образно. Моя любов до цього часу була жовта, неначе листя вмираючої осені (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 232). Жовтий дім, заст. — лікарня для божевільних. — А казали, що його в жовтий дім відправили? (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 395); Жовта раса — застаріла назва монголоїдної раси. 2. Уживається як складова частина ботанічних назв, термінів. Червоні та жовті дикі тюльпани лиснять проти сонця, неначе помальований кришталь (Нечуй-Левицький, III, 1956, 314); В затінку жовтої акації стоїть Софія(Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 254).

| Вікіпедія

Жо́втий — колір з довжиною хвилі від 565 нм до 590 нм. Один з стандартизованих відтінків жовтого є компонентом системи CMYK. Є додатковим кольором до синього. В стародавні часи, через недосконалість пігментів розглядався, як додатковий до пурпурного.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник

Жо́втий — колір, що в україн¬ському народному сприйманні асоціюється з небесним денним і нічним світилами, з багатим уро¬жаєм хлібного лану; набув вели¬чальної символіки, зокрема в ко¬лядках маємо мотиви «жовтих стін», «биків жовторогих», «жовтих восків Богові на свічку»; жовті ве¬ликодні яйця, жовті сап’янці, жов¬ті хустки також ознака поваги до жовтого кольору (у І. Нечуя-Левицького — «висока молодиця в жовтім очіпку»); у піснях жовтий колір — символ журби: «Зеленая рутонька, жовтий цвіт, — Не піду за нелюба, піду в світ», символ безрідності: «Там сам я, там сам я. В темнім лісочку, в жовтім пісочку загину»; жовта барва символізує й старість як колір осені: «Огірки-жовтяки, старійтеся парубки» (про хлопців, яким давно пора жени¬тися).

Cambridge Advanced Learner's Dictionary & Thesaurus

Yellow noun [ C or U ]

UK /ˈjel.əʊ/ US /ˈjel.oʊ/

А1 a colour like that of a lemon or gold or the sun:

It was early autumn and the leaves were turning yellow. You should wear more yellow - it suits you. We've had the bathroom done out in pale yellow.

Yellowness

noun [ U ] UK /ˈjel.əʊ.nəs/ US /ˈjel.oʊ.nəs/

Yellow adjective

UK /ˈjel.əʊ/ US /ˈjel.oʊ/

Yellow adjective (colour)

A1 of a colour like that of a lemon or gold or the sun:

a bright yellow flower/T-shirt

Yellow adjective (people)

OFFENSIVE belonging to a race that has pale yellowish-brownskin

Yellow adjective (not brave)

INFORMAL easily frightened and not brave

yellow verb [ I or T ]

UK /ˈjel.əʊ/ US /ˈjel.oʊ/

to become yellow, or to make something become yellow

Ілюстрації