Жир

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Словник Бориса Грінченка

Жир, -ру, м. 1) Жиръ. То з жиру дуріють; собаки з жиру казяться. Ном. № 10800. 2) Кормъ, пропитаніе, добыча (у дикихъ звѣрей). Качки полетіли на жири. 3) Орѣшки изъ дерева букъ. Каменец. у. 4) Трефовая масть (въ картахъ). К. С. 1887. VI. 463. Ум. Жирок.

Сучасні словники

. Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 530.

ЖИР 1, у, чол. Масляниста, нерозчинна у воді речовина, що входять до складу організму людини, тварини й рослини. На салогоні багато діла: той овець ріже, той білує, той жир обдира і кида у здоровенний казан (Панас Мирний, I, 1954, 48); Добре засмажені зайці, підпливши жиром, лежали на фарфоровому блюді (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 181); Помічено, що при недостатньому надходженні жиру організм менш стійкий проти інфекцій, холоду та інших зовнішніх несприятливих умов (Колгоспник України, 5, 1958, 15); * У порівняннях. Справа Циклопа з Орфеєм розійшлася, як заячий жир, і ніхто нікому нічого не доказав (Леся Українка, V, 1956, 111).

▲ Риб'ячий жир — добутий з печінки риб жир, який уживається як ліки, а також у техніці. Значна кількість вітаміну A є у вершковому маслі, в риб'ячому жирі, яєчному жовтку, печінці (Анатомія і фізіологія людини, 8 кл., 1957, 127).

♦ З жиру — від забезпеченого, пересиченого життя; з розкошів. — Ах, Любов Прохорівно! Навіщо так картати молоді почуття? Тобі пожартувати з жиру закортіло (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 94); Нагулювати (нагуляти, набувати, набути) жир — поправлятися, товстіти. Як напровесні випустиш свиноту з подвір'я, то вона без догляду аж до глибокого снігу нагулює жир (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 76); Очі позапливали (запли́лі) жиром — про маленькі очі на гладкому обличчі. Пузанок оглянув збори заплилими жиром очима (Олександр Бойченко, Молодість, 1949, 26); Позбувати (позбути) жир (жиру) — худнути. [Храпко:] Їй-богу, пострижу [Дуню]! Хай лиш там свого жиру позбуде (Панас Мирний, V, 1955, 176); Розпливатися (розпливтися) від жиру — бути дуже товстим. Вона не була б поганою, коли б не розпливалася від отого жиру, що в молодому свіжому організмі видавався як дегенерація (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 194).

Фразеологічний словник української мови

  • біси́тися з жи́ру, зневажл. Вередувати, живучи в багатстві, без труднощів. Один біситься з жиру, а другий риється по смітниках за кухонними покидьками (Ірина Вільде).
  • дурі́ти з жи́ру. Поводити себе нестримано, порушуючи моральні норми (перев. від достатків, високого суспільного становища і т. ін.). (Микита:) Я можу так зробить, що Семен і дутеля з’їсть. (Морозиха:) .. Оце вигадав! Певно, ти, парубче, з жиру дурієш! Одно слово: дука, багатир!.. (М. Кропивницький); Не паразит я, що дуріє з жиру, Що в будні тільки й дума про процент (І. Франко).
  • заплива́ти / запливти́ жи́ром, зневажл. Ставати гладким, повніти. — У тому місті не всі .. такі худі, як ти. Багато з них запливло жиром, бо майже нічого .. не роблять (О. Іваненко); // Здаватися маленькими, ледь помітними на розповнілому обличчі (про очі). — Шия в нього — хоч обіддя гни, пика — як не лусне, очі жиром запливають, сам у шкуру не втовпиться! — кажуть про нього дворові (Панас Мирний). позаплива́ти жи́ром. Так уївся, чортів хлопець, що й очиці, круглі, жовті, позапливали жиром (Ю. Збанацький).
  • з жи́ру. Від забезпеченого, пересиченого життя; з розкошів та неробства. Знаємо ми таких панів! Що їм з жиру робити? Лютували одрадяни страх як! (Панас Мирний); Лиха сама на себе казала, що більше так не буде, що то від безділля, з жиру. Казала собі, що з завтрашнього ж дня почне працювати по господарству і забуде дурні хвилювання (Г. Хоткевич); — Ах, Любове Прохорівно! Навіщо так картати молоді почуття? Тобі пожартувати з жиру закортіло (Іван Ле).
  • кази́тися з жи́ру. Вередувати, каверзувати, дуріти з розкошів. (Тетяна:) І що вигадали: вари їм косарський куліш та ще неодмінно в саду! (Галька:) З жиру казяться! (Я. Мамонтов); — Із жиру вони в тебе казяться... Ах, лобурі! Майор лаявся, проте злості не чулося в його словах (О. Гончар).
  • оброста́ти / обрости́ жи́ром (рідше са́лом), несхв. Ставати інертним, байдужим і т. ін. до всього. Сказано: своя кістка, своя кров (дитина)! Не обросте вона жиром у розкошах (Панас Мирний). обрости́ жирко́м, жарт. Оженишся — тебе обсядуть діти, ти обростеш жирком і в тридцять літ плюнеш на всі свої юнацькі мрії-ідеали (П. Колесник).
  • позбува́ти / позбу́ти жир (жи́ру). Худнути. (Храпко:) Їй-Богу пострижу (Дуню)! Хай лиш там свого жиру позбуде (Панас Мирний).
  • розплива́тися / розпливти́ся від жи́ру, несхв. Ставати дуже товстим, гладким. Вона не була поганою, коли б не розпливалася від отого жиру, що в молодому, свіжому організмі видавався як дегенерація (Іван Ле).

Ілюстрації

Img 913565902d9d513f4e956c160bb18b8d.jpg 1284898046 fat1.jpg Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання