Відмінності між версіями «Жерниця»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| (не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Жерниця, -ці, '''''ж. ''= '''Стерня. '''''Повели їх по жерниці, а жерниця ніжки коле. ''АД. І. 85. | '''Жерниця, -ці, '''''ж. ''= '''Стерня. '''''Повели їх по жерниці, а жерниця ніжки коле. ''АД. І. 85. | ||
[[Категорія:Же]] | [[Категорія:Же]] | ||
| + | |||
| + | [[Файл:Pole-uborka-urozhaya-sternya.jpg|400px|thumb|right|Жерниця]] | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
<br /> | <br /> | ||
| − | ===[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0% | + | ===[http://wiki.kubg.edu.ua/%C2%AB%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%8C_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%C2%BB'''''Борис Грінченко. Словарь української мови.''''']=== |
<br /> | <br /> | ||
'''ЖЕРНИЦЯ''', -ці, ж. = Стерня. | '''ЖЕРНИЦЯ''', -ці, ж. = Стерня. | ||
| Рядок 22: | Рядок 24: | ||
3. (розмовне) Коротке й жорстке волосся на шкірі обличчя у чоловіків. | 3. (розмовне) Коротке й жорстке волосся на шкірі обличчя у чоловіків. | ||
:''Він підійшов до люстерка, вмазаного в стіні, і став роздивлятись на себе — без бороди. — Да! — сказав, водячи долонею по колючій стерні на підборідді (Андрій Головко, А. Гармаш, 1971, 300).''<br /> | :''Він підійшов до люстерка, вмазаного в стіні, і став роздивлятись на себе — без бороди. — Да! — сказав, водячи долонею по колючій стерні на підборідді (Андрій Головко, А. Гармаш, 1971, 300).''<br /> | ||
| + | |||
| + | ==Етимологія== | ||
| + | • псл. *stьr̥nь «стерня; солома; [колючка]», очевидно, пов’язане з *tьr̥nъ «терен» і, далі, з гр. στερεός «твердий», свн. stārr «тс., жорсткий»;<br /> | ||
| + | • зіставляється також (Petersson KZ 47, 252) з лат. stirps «стовбур, стебло»;<br /> | ||
| + | • р. стерня́, [стернь], п. ścierń, ściernie, ч. strní, strniště, [strno], слц. strnisko, [scernisko, scireň, śćirňa], вл. šćerń, šćernišćo, šćernje, нл. sćernje, šćernišćo, болг. стърни́ще, схв. стр̑н «злаки», стр̀нūште «стерня», слн. stŕn, strniščе «тс.», цсл. стрънь; | ||
| + | |||
| + | ==Іноземні словники== | ||
| + | <br /> | ||
| + | ===[http://bse.sci-lib.com/article040720.html '''''Большая Советская Энциклопедия''''']=== | ||
| + | <br /> | ||
| + | <br /> | ||
| + | '''ЖЕРНИЦЯ''' = Жнивьё. | ||
| + | :Жнивьё, стерня, нижняя часть стеблей зерновых культур, оставшаяся на корню после уборки урожая. Вместе со Жнивьё на поле остаются различные сорняки, вегетирующие до наступления морозов; в Жнивьё и сорняках находят убежище многие скрытостебельные вредители и возбудители болезней с.-х. растений. Поэтому в большинстве районов СССР Жнивьё сначала лущат одновременно с уборкой или сразу после неё, затем при появлении всходов сорняков глубоко запахивают. При посеве пожнивных культур или озимых Жнивьё запахивают следом за косовицей. В районах с ветровой эрозией, суровыми и малоснежными зимами (степные районы Казахстана и Сибири) Жнивьё обрабатывают глубокорыхлителями или культиваторами-плоскорезами; это сохраняет на поверхности поля до 85—90% стерни, которая препятствует выдуванию почвы и способствует задержанию снега. Жнивьё оставляют нетронутым и после косовицы зерновых культур, под которые посеяны многолетние травы.<br /> | ||
| + | <br /> | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:A-golden-stubble-of-mown-wheat-field-against-a-blue-sky-selective-focus_94863-508.jpg|x300px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:News1491363715.jpg|x300px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Стерня-1380286.jpg|x300px]] |
| − | + | ||
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| − | + | {{#ev:youtube|u58cQfJpqTU}} | |
| − | + | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | <br /> | ||
| + | [http://wiki.kubg.edu.ua/%C2%AB%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%8C_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%C2%BB'''''Борис Грінченко. Словарь української мови.''''']<br /> | ||
| + | [http://bse.sci-lib.com/article040720.html '''''Большая Советская Энциклопедия''''']<br /> | ||
| + | [http://sum.in.ua/s/sternja '''''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)''''']<br /> | ||
| − | |||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
[[Категорія:Слова 2021 року]] | [[Категорія:Слова 2021 року]] | ||
Поточна версія на 00:04, 12 листопада 2021
Жерниця, -ці, ж. = Стерня. Повели їх по жерниці, а жерниця ніжки коле. АД. І. 85.
Зміст
Сучасні словники
Борис Грінченко. Словарь української мови.
ЖЕРНИЦЯ, -ці, ж. = Стерня.
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
СТЕРНЯ, і, жін.
1. Поле, на якому зібрані хлібні рослини й залишилися лише зрізані біля кореня їх стебла.
- Корови ситі на стерні лежать і ремигають (Іван Франко, XI, 1952, 179);
- Весело розмовляючи, розмахуючи руками, хлопці йдуть стернею (Степан Васильченко, III, 1960, 319);
2. Зрізані біля кореня стебла хлібних рослин, що стоять на пні.
- Стерня коле босі ноги, аж на плач збирається Хариті (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 17);
- Праворуч розстилався і тягнувся на захід рівний степ, вкритий потемнілою стернею (Вадим Собко, Скеля.., 1961, 37);
3. (розмовне) Коротке й жорстке волосся на шкірі обличчя у чоловіків.
- Він підійшов до люстерка, вмазаного в стіні, і став роздивлятись на себе — без бороди. — Да! — сказав, водячи долонею по колючій стерні на підборідді (Андрій Головко, А. Гармаш, 1971, 300).
Етимологія
• псл. *stьr̥nь «стерня; солома; [колючка]», очевидно, пов’язане з *tьr̥nъ «терен» і, далі, з гр. στερεός «твердий», свн. stārr «тс., жорсткий»;
• зіставляється також (Petersson KZ 47, 252) з лат. stirps «стовбур, стебло»;
• р. стерня́, [стернь], п. ścierń, ściernie, ч. strní, strniště, [strno], слц. strnisko, [scernisko, scireň, śćirňa], вл. šćerń, šćernišćo, šćernje, нл. sćernje, šćernišćo, болг. стърни́ще, схв. стр̑н «злаки», стр̀нūште «стерня», слн. stŕn, strniščе «тс.», цсл. стрънь;
Іноземні словники
Большая Советская Энциклопедия
ЖЕРНИЦЯ = Жнивьё.
- Жнивьё, стерня, нижняя часть стеблей зерновых культур, оставшаяся на корню после уборки урожая. Вместе со Жнивьё на поле остаются различные сорняки, вегетирующие до наступления морозов; в Жнивьё и сорняках находят убежище многие скрытостебельные вредители и возбудители болезней с.-х. растений. Поэтому в большинстве районов СССР Жнивьё сначала лущат одновременно с уборкой или сразу после неё, затем при появлении всходов сорняков глубоко запахивают. При посеве пожнивных культур или озимых Жнивьё запахивают следом за косовицей. В районах с ветровой эрозией, суровыми и малоснежными зимами (степные районы Казахстана и Сибири) Жнивьё обрабатывают глубокорыхлителями или культиваторами-плоскорезами; это сохраняет на поверхности поля до 85—90% стерни, которая препятствует выдуванию почвы и способствует задержанию снега. Жнивьё оставляют нетронутым и после косовицы зерновых культур, под которые посеяны многолетние травы.
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Джерела та література
Борис Грінченко. Словарь української мови.
Большая Советская Энциклопедия
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
