Жереп

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Жереп, -пу, м. 1) Родъ горной сосны, Pinus mughus. З жерепу роблять ручки до кіся. Вх. Зн. 17. 2) Можжевельникъ, Juniperus communis. Вх. Зн. 17.

Ялівець або жереп — рід вічнозелених деревних рослин родини кипарисових; уживали як профілактичний засіб від епідемії. Ця рослина надзвичайно витривала до холоду, спеки, посухи, надмірного зволоження, а також снігових завалів. Росте на бідних пісках, позбавлених гумусу, мохових болотах, на вапнякових і кам'янистих, сухих і вологих ґрунтах.

Гуцули обкурювали житло гілками ялівцю і розкладали з нього вогнища на дорогах, що вели до заражених місць. Те ж саме робили й на Поліссі. У деяких місцевостях обкурювання ялівцем приурочували до Чистого четверга, аби відігнати усі недуги. Іноді через палаючий ялівець переступали або перестрибували. Вірили, що тільки такий вогонь може спалити упиря (Бойківщина). На Купала для підсилення очисної сили вогню добавляли ялівець, який зазделегіть заготовляли. У весільних обрядах ялівцем прикрашали коровай (Полісся), для того молодий сам зрізав ялівець у лісі (Волинь); ним прикрашали весільний бутель (Чернігівщина); із нього робили весільне гільце (Полісся).

У медицині використовують плоди – шишкоягоди ялівця. Із них готують різноманітні збори – сечогінні і антисептичні, останні призначають при хронічних захворюваннях дихальних шляхів, для розрідження мокроти.

У харчуванні вживають плоди ялівця як прянощі. Їх використовують для надання приємного смаку дичині, квасу, пиву, морсу, прохолоджуючим газованим напоям, солінням та маринадам. Ялівець надає особливі смакові властивості смаженому м’ясу і стравам із домашньої птиці й дичини.Плоди також використовують для приготування солодкого сиропу, желе, мармеладу, пряників, киселів, коржиків.


Словник синонімів української мови

У Карпатах гірську сосну називають жереп, лелич, ориш, хвойний чагарник, ялівець, а також косодеревина.

Сучасні словники

ЖЕРЕП, чол.

1.Гірська сосна з чорною корою і неколючими короткими листками. Сосна жереп.. в Українських Карпатах поширена за верхньою межею переважно хвойних лісів в субальпійському поясі на висоті від 1300 до 1850 м (Український ботанічний журнал, XVII, 6, 1960, 76).

2.Хвойний чагарник або дерево родини кипарисових з м'ясистими, подібними до ягід шишками; використовується в промисловості; ялівець. Замість лісів тепер слався землею жереп, чорний килим повзучих смерек, в якому плутались ноги (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 318); Що далі вгору, то крутіші схили; Колючий жереп і гранітні брили Нам намагались перетяти путь (Любомир Дмитерко, Добрі сусіди, 1951, 7).

3. Жереп - місцева назва альпійської сосни у Карпатах (Карпатський словник)

Ілюстрації

Жереп1.jpg Жереп2.jpg Можжевельник1.jpg Можжевельник2.jpg

Медіа

https://www.youtube.com/watch?v=Il_uKvY4ohw&t=1s

https://www.youtube.com/watch?v=JnC8qeaxH2s

Джерела та література

Войтович Валерій Миколайович Українська міфологія. — К.: Либідь, 2002. — 664 с.: іл.; Українська міфологія. — Вид. 3-є. — Рівне: Видавець В. Войтович, 2012. — 681 с.: іл.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 520.

Український ботанічний журнал, XVII, 6, 1960, 76).

Михайло Коцюбинський, II, 1955, 318.

Любомир Дмитерко, Добрі сусіди, 1951, 7.