Женьчуги

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Женьчуги, -гів, м. мн. (вмѣсто: жемчуги). Бѣлые стекляные бусы у гуцулокъ. Гол. Од. 71.

Сучасні словники

УКРЛІТ.ORG

Женьчуги́, гі́в, м. мн. (вмѣсто: жемчуги). Бѣлые стекляные бусы у гуцулокъ. Гол. Од. 71.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 479.

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЖЕМЧУГ, у, чол., рідко. 1. Дорогоцінна перламутрова речовина у вигляді зерен білого, рожевого, жовтуватого, зрідка чорного кольору, яку добувають із черепашок деяких молюсків; перли.

[Лінкей:]

Без ліку злота я надбав

І самоцвітів назбирав…

Найкращий жемчуг – жемчужок

Візьми собі для сережок.

(Гете, Фауст, перекл. Лукаша, 1955, 366)

2. Вироби, прикраси з цієї речовини. Накинула на себе небога свитину та й пішла, як була убрана на весіллі, в жемчузі, в дукачах і самоцвітах (Олекса Стороженко, I, 1957, 40 ) * У порівняннях. І кожний крок мій з квіточки, з билини Краплисту росу, мов жемчуг, трусив (Іван Франко, XIII, 1954, 175)

Ілюстрації

White pearl necklace.jpg Image 201.jpg 1 534b82983345f534b829833499.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання