Женишина
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:29, 29 серпня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Женишина, -ни, об. Одинъ изъ двухъ любящихъ: дѣвушка или парубокъ. Та чогось моя женишина смутна, невесела. Мет. 98. Ой є в мене женишина не до тебе чорта. Чуб. ІІІ. 161. І на шлях теплицький справив сина Опанаса, щоб побачив і сподобав любу женишину. Мкр. Н. 39. Лежить моя женишина як квітка в’яла. Мет. 98.
