Відмінності між версіями «Жданий»

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 22: Рядок 22:
  
 
час не жде (не стої́ть). Не можна зволікати з виконанням чого-небудь. — Час не жде, Дмитре Івановичу. Давайте мені, якщо знайдеться, такого-сякого інструменту: напильничка, тисочків. Мені б одну штуковину полагодити… (О. Сизоненко); До царя тут Змій озвався: — Якщо вгадувать ти взявся, вгадуй, царю, час не жде, Бачиш — сонечко вже де! (Л. Первомайський).
 
час не жде (не стої́ть). Не можна зволікати з виконанням чого-небудь. — Час не жде, Дмитре Івановичу. Давайте мені, якщо знайдеться, такого-сякого інструменту: напильничка, тисочків. Мені б одну штуковину полагодити… (О. Сизоненко); До царя тут Змій озвався: — Якщо вгадувать ти взявся, вгадуй, царю, час не жде, Бачиш — сонечко вже де! (Л. Первомайський).
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Random-16.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:7934-sabertooth-tiger-simulator-dlya-android.png|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1854711 516251b4.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1251877392 babirussa-04.jpg|x140px]]
 +
|}

Версія за 23:25, 1 листопада 2015

Жданий, -а, -е. Ожидаемый. На жданого гостя багато треба. Ном. № 11922.

Сучасні словники

Словник української мови

ЖДА́НИЙ, а, е. 1 Дієпр. пас. мин. ч. до ждати 1, 2. , Раптом до вуха долітає давно жданий поклик трембіти (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 323); І ту вісточку, ждану з села, Став [солдат] з тривогою в серці читати (Степан Олійник, Вибр., 1959, 105).

2. прикм. Якого бажають, довго ждуть, про який мріють, до якого прагнуть; бажаний, жаданий. Щоб настав час жданий людського єднання, Щоб ні пана більше не було, ні хлопа, Треба перейнятись швидше світлом знання (Павло Грабовський, I, 1959, 118); Забряжчали нові кришталеві чарки, що їх Соломія виймала тільки для жданих гостей (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 140); // у знач. ім. ждані, них, мн. Ті, кого ждуть, бажають. На кінець наспіли і ждані: Описька — мишаста і Ївга — товстуха (Панас Мирний, III, 1954, 39); * У порівняннях. Отож і зустріли в кузні парубка та його неню, як рідних і жданих (Олександр Ільченко, Козацьк. роду.., 1958, 289).

Словник синонімів

ЧЕКА́ТИ (перебувати де-небудь, щоб зустрітися з кимсь; розраховувати на появу когось, чогось; сподіватися на слушний момент тощо), ЖДА́ТИ, ДОЖИДА́ТИ, ДОЖИДА́ТИСЯ, ОЧІ́КУВАТИ, СПОДІВА́ТИСЯкого, чого, ЧЕКА́ТИСЯрозм., ТРИВА́ТИзаст.; НАДЖИДА́ТИрозм., ПІДЖИДА́ТИрозм., ЗАЖИДА́ТИрозм. (не дуже довго); ВИЧІ́КУВАТИ, ВИГЛЯДА́ТИ, ВИЖИДА́ТИ (терпляче когось, щось; слушного моменту); ЧАТУВА́ТИ, ЧИГА́ТИрозм., ЧАПІ́ТИ[ЧИПІ́ТИ]діал. (перев. вибираючи зручний момент для чогось); ПІДСТЕРІГА́ТИрозм. (затаївшись); ПАНТРУВА́ТИрозм. (виглядаючи когось). - Док.: почека́ти, дочека́тися, дочека́тирідкодіжда́ти, надіждати, діжда́тися, підіжда́ти, зажда́ти, ви́чекати, ви́ждати, підстерегти́. - А вас військовий якийсь чекає, - відчинивши Діденкові двері, попередила покоївка Даша (А. Головко); Я чекаю на тебе при каганці і співаю (В. Стефаник); Біля дверей стоять два чоловіки, чекають, щоб їм відчинили (О. Стороженко); Знадвору долетів гудок автомобіля. Шоферові, очевидно, надокучило ждати (О. Донченко); Третій день у дворі дожидали пана і ніяк не діждалися (Панас Мирний); Еней стояв і дожидався, Щоб вийшов з хати хто-небудь (І. Котляревський); Велика черга людей очікувала під заводськими ворітьми в надії одержати роботу (І. Цюпа); Одного вечора Олександра сподівалась Василя (М. Коцюбинський); У хаті підбілювали.. чекалося на гостя (В. Стефаник); - Треба тобі, Катре, ще потривати.., - каже Маруся. - Вже не сила моя тривати (Марко Вовчок); Двоє хлопців кожен раз родинно наджидали дівчину, тягнули її за руки, допомагаючи бігти (І. Ле); - Я до самого вечора його на цьому березі піджидав, усе думав, дожене (О. Гончар); На другий день увечері Чайчиха біля воріт зажидає. Вибігла дочка, вона її за руку: - Куди йдеш? Вернись! (Марко Вовчок); Василько вичікував, коли розійдуться робітники (А. Турчинська); Біля воріт давно вже виглядала синів стривожена мати (М. Стельмах); - Я терпеливо ждатиму на тебе, вижидатиму тебе, як сходу сонця (І. Франко); Зоня завжди мала когось, хто коло неї упадав.., проводив з лекцій додому, чатував на неї, як ішли до школи (Ірина Вільде); Йому раптом здалося, що на нього хтось, притаївшись, чигає (Ю. Збанацький); - А якби мене доконечне було треба, то через двері заклич. Лиш якби я не виходила, то ти не чипи під дверима й не зазирай, але берися сама до роботи (Лесь Мартович); Прохор вертався з корчми, підстерегли його, напались і.. побили (І. Нечуй-Левицький); Тимофій пантрує під стовпом, коли кум ітиме із лісничим до корчми (Марко Черемшина). ЧЕКА́ТИ (надіятися на когось, щось, сподіватися чогось), ОЧІ́КУВАТИ, ЖДА́ТИ, ДОЖИДА́ТИ. - Док.: дочека́тися, дочека́ти, діжда́ти. Чекав він звичайного казарменого трусу (З. Тулуб); А поки що, дорогі брати й сестри, не сидіть, склавши руки, не очікуйте манни з неба (Д. Бедзик); Я не нездужаю нівроку, А щось такеє бачить око, І серце жде чогось (Т. Шевченко); Мій жереб - заклята нужда, Що віру в щастя підкосила... Чого ж пак серце дожида? Чи не повернеться знов сила (П. Грабовський). ЧЕКА́ТИ (бути призначеним, неминучим для когось), ОЧІ́КУВАТИ, ЖДА́ТИ, ДОЖИДА́ТИ, ЧИГА́ТИрозм., ЧАТУВА́ТИрозм.- Що там чекає в чужій стороні? З чим і як повертатиму? (М. Коцюбинський); На станку очікував його недороблений горщик (Я. Качура); "Мене й мого сина ждуть злидні" (І. Нечуй-Левицький); Прокинусь - пусто! Робота дожидає: треба жити, треба діло робити (Марко Вовчок); Усі небезпеки і труднощі, які чигають на перекладача художнього твору, перелічити неможливо (М. Рильський); [1-а робітниця:] Але як же повертати нам, коли на фабриці чатує на нас смерть і ми не знаємо, де вона (Мирослав Ірчан).

Словник фразеологізмів

жда́ти (чека́ти, вигляда́ти, сподіва́тися) з мо́ря пого́ди. Даремно надіятися на кого-, що-небудь, чекати чогось, залишаючись пасивним. — Чого ж ти сердишся? — звернувся він обережно.— Ти почекай. Я буду інженером. Ми ще не так заживемо.— Жди з моря погоди,— відрізала вона коротко (Г. Коцюба); — Тепер чекай з моря погоди, — зауважив Павло, коли підходили до камери.— Дарма радієте .. Вони м’яко стелять, але спати твердо (М. Сиротюк); Насос не встигає відкачувати воду, а як від перевантаження зіпсується? Прибуде вода, заллє трансформатор — та й по ньому. Будемо тоді кукурікати, виглядаючи з моря погоди (З газети); — Сиди й сподівайся з моря погоди! Ти не міг раніше щось придумати? (М. Стельмах).

час не жде (не стої́ть). Не можна зволікати з виконанням чого-небудь. — Час не жде, Дмитре Івановичу. Давайте мені, якщо знайдеться, такого-сякого інструменту: напильничка, тисочків. Мені б одну штуковину полагодити… (О. Сизоненко); До царя тут Змій озвався: — Якщо вгадувать ти взявся, вгадуй, царю, час не жде, Бачиш — сонечко вже де! (Л. Первомайський).

Ілюстрації

Random-16.jpg 7934-sabertooth-tiger-simulator-dlya-android.png 1854711 516251b4.jpg 1251877392 babirussa-04.jpg