Відмінності між версіями «Жданий»

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Жданий, -а, -е. '''Ожидаемый. ''На жданого гостя багато треба. ''Ном. № 11922.  
 
'''Жданий, -а, -е. '''Ожидаемый. ''На жданого гостя багато треба. ''Ном. № 11922.  
 
[[Категорія:Жд]]
 
[[Категорія:Жд]]
{{subst:Шаблон:Сто
+
 
рінка студента}
+
==Сучасні словники==
 +
 
 +
'''ЖДА́НИЙ''', а, е. 1 Дієпр. пас. мин. ч. до ждати 1, 2. , Раптом до вуха долітає давно жданий поклик трембіти (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 323); І ту вісточку, ждану з села, Став [солдат] з тривогою в серці читати (Степан Олійник, Вибр., 1959, 105).
 +
 
 +
2. прикм. Якого бажають, довго ждуть, про який мріють, до якого прагнуть; бажаний, жаданий. Щоб настав час жданий людського єднання, Щоб ні пана більше не було, ні хлопа, Треба перейнятись швидше світлом знання (Павло Грабовський, I, 1959, 118); Забряжчали нові кришталеві чарки, що їх Соломія виймала тільки для жданих гостей (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 140);
 +
//  у знач. ім. ждані, них, мн. Ті, кого ждуть, бажають. На кінець наспіли і ждані: Описька — мишаста і Ївга — товстуха (Панас Мирний, III, 1954, 39);  * У порівняннях. Отож і зустріли в кузні парубка та його неню, як рідних і жданих (Олександр Ільченко, Козацьк. роду.., 1958, 289).
 +
 
 +
'''Словник української мови'''

Версія за 23:17, 1 листопада 2015

Жданий, -а, -е. Ожидаемый. На жданого гостя багато треба. Ном. № 11922.

Сучасні словники

ЖДА́НИЙ, а, е. 1 Дієпр. пас. мин. ч. до ждати 1, 2. , Раптом до вуха долітає давно жданий поклик трембіти (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 323); І ту вісточку, ждану з села, Став [солдат] з тривогою в серці читати (Степан Олійник, Вибр., 1959, 105).

2. прикм. Якого бажають, довго ждуть, про який мріють, до якого прагнуть; бажаний, жаданий. Щоб настав час жданий людського єднання, Щоб ні пана більше не було, ні хлопа, Треба перейнятись швидше світлом знання (Павло Грабовський, I, 1959, 118); Забряжчали нові кришталеві чарки, що їх Соломія виймала тільки для жданих гостей (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 140); // у знач. ім. ждані, них, мн. Ті, кого ждуть, бажають. На кінець наспіли і ждані: Описька — мишаста і Ївга — товстуха (Панас Мирний, III, 1954, 39); * У порівняннях. Отож і зустріли в кузні парубка та його неню, як рідних і жданих (Олександр Ільченко, Козацьк. роду.., 1958, 289).

Словник української мови