Відмінності між версіями «Жвака»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
(не показані 30 проміжних версій 5 учасників)
Рядок 1: Рядок 1:
'''Жвака''' — [[кондитерський виріб]] у вигляді мякої неїстівної нерозчинної [[Еластичність|еластичної]] основи, призначеної для [[жування]] не ковтаючи, і різних [[смак]]ових та ароматичних добавок. Люди використовували жувальні гумки протягом принаймні 3000 років. Сучасна жвака спочатку виготовлялась з [[чікл]]а — природного [[латекс]]у. З 1960-их років жувальна основа гумки була замінена на [[бутадієн]]-[[синтетичний каучук]], який дешевший у виробництві. Більшість жувальних гумок є [[полімер]]ами. Перша жувальна ґумка без [[Цукор|цукру]] — «Leaf» — була створена в [[Фінляндія|Фінляндії]] (фірма «Хухтамякі»); за нею послідував [[Жувальна ґумка Dirol|Dirol]] [[Данія|данської]] фірми «Dandy» і [[Жувальна ґумка Orbit|«Orbit»]] від «[[Wrigleys]]».<ref name="МГИУ" />
+
==Cловник Грінченка==
 
+
'''Жвака, -ки, '''''ж. ''= '''Жуйка. '''
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
[http://slovopedia.org.ua/49/53393/356048.html '''Бджола''']
+
Тлумачення слова у сучасних словниках
*'''ли́пнути, як (мов, ні́би''' і т. ін.) '''бджо́ли (му́хи) до ме́ду''' до кого—чого. Виявляти свою приязнь до когось або великий інтерес до кого-, чого-небудь; намагатися бути біля об’єкта своєї уваги. Дівчата липли до його (нього), '''як бджоли до меду''' (І. Нечуй-Левицький); Цікаві панночки посаг розглядають.. Так вони і липнуть до того, '''як мухи до меду'''! (Марко Вовчок); На вечорниці почала ходити (Оленка). Парубки липли до неї, '''як мухи до меду''' (Р. Іваничук).
+
===[http://morslovnyk.at.ua/ Морський словник]===
*'''як бджо́ли у ву́лику''', зі сл. гуді́ти, густи́. Одночасно дуже голосно розмовляти, створюючи загальний гомін. Народ гомонить, гуде, '''як бджоли в улику''' (І. Нечуй-Левицький); Пані Розумиха ставила пляшки та печеню. Гості гули, я'''к бджоли у вулику''' (М. Лазорський).
+
Жвака-'''галс'''- шматок ланцюга однакової товщини з якірної ланцюгом (якірним канатом). Нижній кінець Ж.-г. з'єднується з обухом або римом, міцно прикріпленим до набору судна в ланцюговому ящику, а верхній має дієслово-гак для з'єднання з якірної ланцюгом. Призначення Ж.. -прікрепіть кінець якірного ланцюга до судна так, щоб при потребі швидко і легко звільнитися від якоря. Довжина Ж.-г. зазвичай береться більше висоти ланцюгового ящика для того, щоб можна було віддати (роз'єднати) дієслово-гак з палуби. У вітрильному флоті Ж.. називалася мотузка для додаткового кріплення якірного ланцюга під час міцного вітру; Ж.. обносився при цьому близько грот-щогли.
*'''як (Бо́жа) бджола́''', зі сл. труди́тись, працюва́ти і под. Дуже напружено, посилено. — Пийте,велелепая кумо! — всміхнувся піп пані Килині,— бо ви сьогодні заслужили, істинно так, '''як Божа бджола''', потрудились (М. Лазорський).
+
*'''як (мов, ні́би''' і т. ін.) '''бджіл у ву́лику'''. Дуже багато, безліч. Приходжу до клубу колгоспного, а там людей, '''ніби бджіл у вулику''' (І. Сочивець). '''як бджіл по весні́'''. У неї планів, '''як бджіл по весні''' (З усн. мови).
+
  
[http://sum.in.ua/s/bdzhola '''Бджола'''], и, ж. Медоносна комаха, що збирає квітковий нектар і переробляє його на мед. Ведмідь мед достає з дерева, а його бджоли кусають (Марко Вовчок, VI, 1956, 244); Збирають світлі, золоті меди Веселокрилі та прозорі бджоли (Максим Рильський, І, 1956, 64);  * У порівн. Народ гомонить, гуде, як бджоли в улику (Нечуй-Левицький, III, 1956, 278); Він товкся в саду зранку й до ночі, як та молода бджола (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 244).
+
===[http://sum.in.ua/s/zhujka Академічний тлумачний словник(1970-1980)]===
 +
Жвака=Жуйка-це...
 +
1. Повторне пережовування жуйними тваринами їжі, що повертається з шлунка в ротову порожнину. Захворювання травного апарата [у корів] супроводжуються атонією [ослабленням] передшлунків і припиненням жуйки (Наука і життя, 8, 1959, 33).
  
 +
2. Їжа, яку повторно жують. Вулицею вздовж села пройшла череда худоби, залишивши за собою молочний запах жуйки (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 152);
 +
 +
 +
Предмети, які вживаються людьми для жування. Маленький дідок виплюнув чорну тютюнову жуйку (Микола Трублаїні, 1, 1955, 310);  * Образно. Чи це буде захоплена розповідь, чи нудна жуйка, завчений переказ? (Олесь Донченко, V, 1957, 406);  * У порівняннях. Почав [дядько] потроху читати і так уважно читає, що що де не вичитає, те пам'ятає і двічі, як корова жуйку, пережує (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 467).
 +
Жувати жуйку: а) повторно пережовувати їжу, що повертається з шлунка в ротову порожнину. Троє [оленів], в тому числі і оксамитовий, продовжували навстоячки жувати жуйку (Микола Трублаїні, II, 1950, 25);  зневажл. Приймати їжу; їсти. Васька цілий день жував жуйку; б) (перен.) настирливо і нудно повторювати те саме. ..внушає [Каутський] німецьким читачам думку, ніби в Росії фабрики передаються окремим робітникам! І Каутський після цього на протязі десятків і десятків рядків жує жуйку про те, що фабрики не можна передавати поодинці робітникам! (Ленін, 28, 1951, 284).
 +
 +
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 546.
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"  
+
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Loveis-zhvachka.jpg|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Жуйка.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1380479042_1_phjhet-qs.jpg|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Жуйка2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:05538a0d753c1bca5d8c3cb1f64c9650.jpg|x140px]]  
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Жвачка.jpg|x140px]]
+
 
|}
 
|}
 +
  
 
==Медіа==
 
==Медіа==
{{#ev:youtube|vkCh6qaUyNU}}
 
{{#ev:youtube|r2I4frJ1sfY}}
 
  
 
==Див. також==
 
==Див. також==
*[http://litopys.org.ua/oldukr2/oldukr72.htm БДЖОЛА (промови і мудрості од Євангелія і од Апостола, і од святих мужів, і розум зовнішніх філософів)].
 
*:Складені у Візантії збірки афоризмів під назвою «Бджола» перекладено було з грецької мови вже у XII — XIII ст. на території Київської або Галицької землі. Впродовж XII — XVII ст. «Бджола» мала величезну популярність, була улюбленою книгою, широко цитувалась письменниками й мислителями.
 
*:У книгосховищах України та Росії зберігається значна кількість рукописних списків. Збірка велика за обсягом. Вона складається з понад 70 статей або ж розділів (слів) та містить близько 2,5 тис. висловів на різноманітні теми — античних письменників та філософів, отців християнської Церкви, фрагментів зі Святого Письма, історичних діячів та анонімних авторів. Увесь зміст «Бджоли» відповідає на конче актуальне питання: як жити в цім світі? Знайомство з цією книгою формувало в читача філософсько-етичну свідомість, розсувало світоглядний обрій, навчало чіткого, логічного мислення, лаконічності думки.
 
*:Афоризми, що містяться у «Бджолі», не обов’язково належать тим, чиє ім’я зазначено у заголовку кожного з них. Численні переписувачі та перекладачі з грецької спотворювали імена авторів так, що їх досить важко ідентифікувати. Деякі вислови приписано іншим авторам.
 
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B4%D0%B6%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%28%D1%80%D1%96%D0%B4%29 Бджола (рід)], матеріал з Вікіпедії
 
*[http://www.zoolog.com.ua/besxrebet4.html Бджола медоносна],
 
*[http://www.eco-live.com.ua/content/blogs/tsikavi-fakti-pro-tvarin-bgoly Бджола], матеріали з сайту Екологія
 
  
 +
==Джерела та література==
 +
 +
==Зовнішні посилання==
  
[[Категорія:Бд]]
+
[[Категорія:Слова 2018 року]]
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
 +
[[Категорія:Жв]]

Поточна версія на 23:47, 8 листопада 2018

Cловник Грінченка

Жвака, -ки, ж. = Жуйка.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Морський словник

Жвака-галс- шматок ланцюга однакової товщини з якірної ланцюгом (якірним канатом). Нижній кінець Ж.-г. з'єднується з обухом або римом, міцно прикріпленим до набору судна в ланцюговому ящику, а верхній має дієслово-гак для з'єднання з якірної ланцюгом. Призначення Ж.-г. -прікрепіть кінець якірного ланцюга до судна так, щоб при потребі швидко і легко звільнитися від якоря. Довжина Ж.-г. зазвичай береться більше висоти ланцюгового ящика для того, щоб можна було віддати (роз'єднати) дієслово-гак з палуби. У вітрильному флоті Ж.-г. називалася мотузка для додаткового кріплення якірного ланцюга під час міцного вітру; Ж.-г. обносився при цьому близько грот-щогли.

Академічний тлумачний словник(1970-1980)

Жвака=Жуйка-це... 1. Повторне пережовування жуйними тваринами їжі, що повертається з шлунка в ротову порожнину. Захворювання травного апарата [у корів] супроводжуються атонією [ослабленням] передшлунків і припиненням жуйки (Наука і життя, 8, 1959, 33).

2. Їжа, яку повторно жують. Вулицею вздовж села пройшла череда худоби, залишивши за собою молочний запах жуйки (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 152);


Предмети, які вживаються людьми для жування. Маленький дідок виплюнув чорну тютюнову жуйку (Микола Трублаїні, 1, 1955, 310); * Образно. Чи це буде захоплена розповідь, чи нудна жуйка, завчений переказ? (Олесь Донченко, V, 1957, 406); * У порівняннях. Почав [дядько] потроху читати і так уважно читає, що що де не вичитає, те пам'ятає і двічі, як корова жуйку, пережує (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 467). Жувати жуйку: а) повторно пережовувати їжу, що повертається з шлунка в ротову порожнину. Троє [оленів], в тому числі і оксамитовий, продовжували навстоячки жувати жуйку (Микола Трублаїні, II, 1950, 25); зневажл. Приймати їжу; їсти. Васька цілий день жував жуйку; б) (перен.) настирливо і нудно повторювати те саме. ..внушає [Каутський] німецьким читачам думку, ніби в Росії фабрики передаються окремим робітникам! І Каутський після цього на протязі десятків і десятків рядків жує жуйку про те, що фабрики не можна передавати поодинці робітникам! (Ленін, 28, 1951, 284).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 546.

Ілюстрації

Жуйка.jpg Жуйка2.jpg


Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання