Жарити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:23, 29 серпня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Жарити, -рю, -риш, гл. 1) Жарить, печь, жечь. Жарять в печах. Хата, 188. Як піднялось сонечко, що то вже жарило. Кв. 305. 2) Быстро бѣжать. Як же він прудко жаре на гнідому. 3) Сильно бить, сѣчь. Давай діда жарити поліном. Рудч. Ск. II. 184.
