Відмінності між версіями «Жарений»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Ілюстрації) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 23: | Рядок 23: | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Мясо.jpg| | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Мясо.jpg|x160px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Жареная-пища.jpg| | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Жареная-пища.jpg|x160px]] |
|} | |} | ||
Версія за 11:46, 19 листопада 2015
Жарений, -а, -е. Жареный. Не вставай ще ізза обіду, ще в печі долото жарене. Ном. № 5557.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
== Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 509.
Жарений а, е.
- дієпр. пас. мин. ч. до жарити 1. Поївши добре вареників та карасів, у сметані жарених, ..вишнівкою на дорогу запили [пан хорунженко з панотцем] (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 195).
- прикм. Приготовлений для їжі жаренням. Чого там не було: вареники, мнишки, жарений дрохвич, смажені в сметані карасі (Олекса Стороженко, I, 1957, 184);
// у знач. ім. жарене, ного, сер. Страва, приготовлена жаренням. — Бач, понаходили... Треба хоч жареного їм поставити (Панас Мирний, III, 1954, 148).
Фразеологічний словник української мови
- ні жарене, ні парене - безвольна, безхарактерна людина;
Ілюстрації
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{Інститут Суспільства}}}]]
