Жаліти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:16, 29 серпня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Жаліти, -лію, -єш, гл. 1) Жалѣть, сожалѣть. Хто любить ревне жаліє певне. Ном. № 8781. Жалій мене, мій батеньку: милий покидає. Чуб. V. 99. 2) Беречь, хранить, жалѣть. Не жалій ухналя, бо підкову загубиш. Ном. № 4674. Хто чужого не жаліє, той і свого не іміє. Ном. № 14053.
