Відмінності між версіями «Жаданий»
(→Медіа) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 24: | Рядок 24: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:257849_1.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:257849_1.jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ui15293338851.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ui15293338851.jpg|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:257849 1.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
Версія за 11:08, 8 жовтня 2018
Жаданий, -а, -е. Желанный. Наступив довго жаданий день. Стор. Пани мої кохані та жадані! НВолын. у. Е, мій жаданий, де ж я візьму стілько грошей? Камен. у.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Академічний тлумачний словник:
ЖАДА́НИЙ, а, е.
1. Якого бажають, давно ждуть, про який мріють; довгожданий, жданий. Грім ударив над землею, Дощ жаданий ось упав (Іван Манжура, Тв., 1955, 121); Між кріпаками ходила таємна чутка про жадану волю (Панас Мирний, III, 1954, 185); Настала жадана хвилина (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 31).
2. Любий, дорогий. Ріс же той хлопчик при неньці коханій, Що обіцяла ясну Долю і славу дитині жаданій, Як колихала до сну (Леся Українка, I, 1951, 341); Зінька називала його милим, жаданим, говорила йому про свою тугу і свої почуття (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 75); // Який збуджує потяг, пристрасть. Всі дивилися на неї, ..як проходила жадана, синьоока і рум'яна (Володимир Сосюра, Зел. світ, 1949, 51); Притаманний усім брюнетам синюватий відтінок свіжоголеної шкіри робив ті неприступні губи ще більш жаданими (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 379).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 501.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
