Відмінності між версіями «Жаба»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(додана стаття)
Рядок 26: Рядок 26:
 
Чисельність дорослих жаб цього виду у східних ділянках їхнього ареалу може складати 1 особину на 3-8 м², а цьоголітків у перші дні після метаморфозу — до 5-10 ос. на 1 м².
 
Чисельність дорослих жаб цього виду у східних ділянках їхнього ареалу може складати 1 особину на 3-8 м², а цьоголітків у перші дні після метаморфозу — до 5-10 ос. на 1 м².
 
У Київській області, в околицях селища Біличі, чисельність ставкових жаб складала 68,4%, селища Новобіличі — 58,4%, селища Феофанія — 6,5% у мішаній (були також присутні P. ridibundus та P. esculentus) популяції зелених жаб.
 
У Київській області, в околицях селища Біличі, чисельність ставкових жаб складала 68,4%, селища Новобіличі — 58,4%, селища Феофанія — 6,5% у мішаній (були також присутні P. ridibundus та P. esculentus) популяції зелених жаб.
 +
==Опис==
 +
Зовнішність і розміри жаб сильно варіюють. Довжина тіла коливається від 20 мм (Гвіанський арлекін) до 250 мм (Жаба Бломберга). Тулуб зазвичай широке, важке, кінцівки короткі. Ребра відсутні. Шкіра, як правило, суха на дотик, товста, часто покрита численними гладкими або гострими горбками-бородавками різного розміру. Мова вузький, великий. Зуби, в більшості випадків, частково або повністю скорочені. Зіниця горизонтальний, пальці задніх кінцівок частково пов'язані плавальної перетинкою. Поперечні відростки крижового хребця не розширені в диски.
 +
 +
Позаду очей добре помітні привушні залози (паротиди), які у ряду тропічних форм відсутні. Ці залози містять алкалоїдний отрута - буфотоксін, який жаби виділяють при стресі. Склад і пропорції отрути у різних видів розрізняються. Отрута деяких жаб (наприклад, колорадський жаби) використовується в якості рекреаційного психотропного засобу.
 +
 +
У самців сімейства присутній унікальний неотенические орган Біддера - рудиментарний яєчник, який розвивається на передньому краї личинкових сім'яників і може зберігатися у багатьох дорослих амфібій. При певних умовах орган стає активним яичником, і самець, по суті, стає самкою.
  
 
[[Файл:Prikol.i.ua/lenta/video/245|міні]]
 
[[Файл:Prikol.i.ua/lenta/video/245|міні]]

Версія за 22:40, 9 листопада 2017

Жаба, -би, ж. 1) Лягушка; жаба. І жаба риба, бо в воді сидить. Ном. № 8249. Пнеться, як жаба на купу. ЗОЮР. І. 147. Жаба цицьки дасть (кому). Утонетъ, вообще — умретъ (кто). Греб. 386. Ум. Жабка, жабонька, жабочка. Ув. Жабище.

педагогічний інститут

Ставкова жаба (Pelophylax lessonae) — вид жаб роду Зелена жаба, поширена в Європі. Попри відносно велику чисельність, вид охороняється через втрату місць мешкання та забруднення води нітратними добривами з полів. Інша назва — жаба зелена.

Систематика

Раніше вважалося, що ставкова жаба є підвидом їстівної жаби Р. esculentus (Р. esculentus lessonae), і остання трапляється в межах більшої частини України, а Р. esculentus esculentus живе у пониззі Дунаю та на Закарпатті. Наступні дослідження, включно з експериментальними даними підтвердили видову самостійність ставкової жаби, яка разом з озерною жабою є одним з батьківських видів таксону гібридогенного походження Р. esculentus, і всі вони входять до роду Pelophylax. У зв'язку з цим чимало матеріалів з морфології та біології зелених жаб, опублікованих раніше, потребують урахування цих обставин, оскільки викладені у них відомості можуть стосуватися цього комплексу в цілому, тобто Р. ridibundus, Р. lessonae і Р. esculentus. За сучасними уявленнями Р. lessonae вважається монотиповим видом. Її відділення від спільного з озерною жабою предка, судячи з даних імунологічного дослідження, відбулося близько 12 млн років тому. Ареал розповсюдження[ред. • ред. код]

Поширена від західної частини Франції до Поволжжя на сході (переходить на лівий берег Волги). Північна межа у Західній Європі проходить через Голландію, південну Швецію, далі через північний захід Росії (Ленінградська, Новгородська обл.), Башкирію та Татарстан. Інтродукована у південній Норвегії. На основі історичних записів, музейних експонатів та сучасних зоогеографічних досліджень робиться припущення, що Р. lessonae є аборигенним видом Великої Британії. На півдні межа почасти збігається з лісовою (та лісостеповою) зоною і обмежена північчю Італії, північними передгір'ями Альп та Балканами, північчю Румунії, центрально-південними регіонами України. В Україні відома з нижнього плейстоцену-голоцену середньої течії р. Дніпра. Ставкова жаба водиться на більшій частині України, поширення на півдні пов'язане з межею лісостепової зони. Перебування цих амфібій у степовій частині України, зумовлено, найвірогідніше, наявністю інтразональних форм ландшафту (дельта Дунаю, гирло Дніпра). В межах України висотний розподіл (Карпати) обмежений рівнем до 600 м, але в інших ділянках ареалу ставкову жабу в Західній Європі інколи знаходили на висоті до 1550 м. Населяє стоячі водойми: озера, стави, болота, калюжі та канави з рясною трав'янистою рослинністю. Іноді може зустрічатися у вологих лісах досить далеко від водойм.


Чисельність

У виборі біотопів ставкова жаба віддає перевагу слабопроточним або стоячим мілководним водоймам лісової та лісостепової зон на висотах до 600—1550 м, кислотність таких водойм коливається в межах рН = 5,8-7,4. Спеціальні дослідження чисельності цих амфібій у різних біотопах України вкрай обмежені, за винятком, мабуть, карпатського регіону. Так, за матеріалами 1980-х років чисельність ставкових жаб на 100 м берегової лінії іригаційних каналів чи рибоводних ставків у Закарпатській області складала 25-98 особин. На Прикарпатті відзначається 1 особина на 5,6-100 м² залежно від специфіки біотопу. Чисельність дорослих жаб цього виду у східних ділянках їхнього ареалу може складати 1 особину на 3-8 м², а цьоголітків у перші дні після метаморфозу — до 5-10 ос. на 1 м². У Київській області, в околицях селища Біличі, чисельність ставкових жаб складала 68,4%, селища Новобіличі — 58,4%, селища Феофанія — 6,5% у мішаній (були також присутні P. ridibundus та P. esculentus) популяції зелених жаб.

Опис

Зовнішність і розміри жаб сильно варіюють. Довжина тіла коливається від 20 мм (Гвіанський арлекін) до 250 мм (Жаба Бломберга). Тулуб зазвичай широке, важке, кінцівки короткі. Ребра відсутні. Шкіра, як правило, суха на дотик, товста, часто покрита численними гладкими або гострими горбками-бородавками різного розміру. Мова вузький, великий. Зуби, в більшості випадків, частково або повністю скорочені. Зіниця горизонтальний, пальці задніх кінцівок частково пов'язані плавальної перетинкою. Поперечні відростки крижового хребця не розширені в диски.

Позаду очей добре помітні привушні залози (паротиди), які у ряду тропічних форм відсутні. Ці залози містять алкалоїдний отрута - буфотоксін, який жаби виділяють при стресі. Склад і пропорції отрути у різних видів розрізняються. Отрута деяких жаб (наприклад, колорадський жаби) використовується в якості рекреаційного психотропного засобу.

У самців сімейства присутній унікальний неотенические орган Біддера - рудиментарний яєчник, який розвивається на передньому краї личинкових сім'яників і може зберігатися у багатьох дорослих амфібій. При певних умовах орган стає активним яичником, і самець, по суті, стає самкою.

Ілюстрації

364.jpg Bufo-buf.jpg Zhaba.jpg Images.jpg

www.youtube.com/watch?v=bPZTZvCDzbo

Див. також

www.youtube.com/watch?v=bPZTZvCDzbo https://www.google.com.ua/search?q=%D0%B6%D0%B0%D0%B1%D0%B0&tbm=isch&tbo=u&source=univ&sa=X&ei=8A10UqvbO8KG4ATIpIDYAw&ved=0CCoQsAQ&biw=1339&bih=624 картинки

http://sum.in.ua/s/zhaba академічний словник

http://slovopedia.org.ua/49/53398/357437.html фразеологічний словник"Словопедія"

http://slovopedia.org.ua/57/53398/374401.html словник українського сленгу